Позначка: ВІЛ

Юлія (ім’я змінено) звернулася по допомогу тоді, коли вже мала місячну перерву в лікуванні. Раніше вона отримувала терапію з України — їй надсилали або привозили ліки знайомі. Але з часом ця можливість зникла. Юлія чекала, що, можливо, хтось ще зможе передати препарати, та дні минали, і перерва в лікуванні тривала. Саме тоді вона зателефонувала до консультантки HelpNowHUB.

Консультантка пояснила Юлії, що важливо не лише мати ліки, а й проходити регулярні обстеження: моніторинг вірусного навантаження, рівня CD4, біохімічних аналізів та інших показників. Вона мотивувала Юлію стати на облік у Польщі, щоб забезпечити безперервний доступ до лікування.

Юлія заповнила необхідні формуляри до Центру громадського здоров’я України, надіслала їх і отримала виписку зі своєї медичної карти. Консультантка HelpNowHUB допомогла їй записатися на прийом до лікаря та склала детальний маршрут — як доїхати з її міста до консультаційного пункту з ВІЛ. У день візиту консультантка супроводжувала Юлію телефоном: від автобуса й аж до дверей клініки, а потім ще й на зворотному шляху, коли вона знову трохи розгубилася.

Сьогодні Юлія вже отримала свою терапію та дату наступних аналізів. Вона почала приймати ліки з першого ж дня. Наступного місяця після здачі аналізів їй видадуть препарати вже на три місяці вперед. Це означає, що перерв у лікуванні більше не буде. Більше того, Юлія написала консультантку як контактну особу, щоб у майбутньому, за потреби, вона могла отримувати для неї терапію й пересилати поштою. Це дозволить економити час і уникати проблем на роботі.

«Я знову відчуваю впевненість. Тепер я знаю, що не залишилася сама зі своїм діагнозом і що завжди є підтримка», — каже Юлія.

***

Публікацію підготовлено в рамках проєкту “From heart to heart” в партнерстві з Zjednoczenie Pozytywni w Tęczy та Step by Step Fundacja за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.

Жінки, люди з інвалідністю, мігранти, особи, які потребують підтримки – саме на ці групи спрямований новий проєкт «Ми різні – ми рівні!» («We are different – we are equal!»), що реалізується Fundacja HelpNow HUB за фінансової підтримки AIDS Healthcare Foundation й AHF Poland. Ініціатива триває вже понад два місяці в п’яти містах Польщі: Варшава, Бидгощ, Гданськ, Вроцлав та Білосток.

«Ми хочемо, щоби кожна людина – незалежно від її походження, стану здоров’я чи життєвих обставин – почувалася в безпеці, мала доступ до якісної інформації, медичної допомоги й підтримки. Рівність – це не гасло, це наша щоденна робота», — підкреслює Анна Арябінська, директорка Fundacja HelpNow HUB.

Проєкт передбачає серію активностей, які охоплюють як освітній, так і медичний та психологічний напрямки. Серед запланованих заходів — п’ять 12-годинних тренінгів WenDo, у яких візьмуть участь 60 жінок у п’яти польських містах. WenDo — це методика самооборони, розроблена спеціально для жінок. «Тренінги WenDo – це не лише про захист у фізичному сенсі. Це про впевненість, про відстоювання власних кордонів, про силу бути собою», — додає Арябінська.

Також у межах проєкту надаються консультації з ВІЛ, туберкульозу, гепатиту, соціальної адаптації та юридичної допомоги. Регулярно проводяться безкоштовні, анонімні тестування на ВІЛ, гепатит С і сифіліс у Бидгощі та Білостоці з до- та післятестовими консультаціями. Команда проєкту також отримує психологічну підтримку.

За останніми даними, у 2023 році в Польщі зафіксовано 2 876 нових випадків ВІЛ, що стало рекордним показником за всю історію спостережень. Для порівняння: ще кілька років тому середній показник становив близько 1 000 випадків на рік. Особливо стрімко зростає кількість інфекцій серед іноземців — у 2022 році їх було зареєстровано 753, що втричі більше, ніж у 2021-му. Жінки становлять близько 20–21% нових випадків ВІЛ у Польщі, і цей показник повільно зростає. Значна частка жінок отримує діагноз на пізніх стадіях, що значно ускладнює лікування і підвищує ризики ускладнень.

«Одне тестування може змінити чи навіть врятувати життя. Ми хочемо, щоб люди не боялись правди. Сучасна медицина дає можливість жити повноцінно із ВІЛ – головне знати про нього вчасно», — наголошує директорка Фонду.

Метою проєкту «Ми різні – ми рівні!» є покращення доступу до медичних послуг для вразливих груп, підвищення обізнаності про ВІЛ, гепатит та інші інфекції, формування культури регулярного тестування, забезпечення психологічної підтримки, а також зменшення стигми, пов’язаної з ВІЛ. Усе це спрямовано на створення безпечного середовища, де кожна людина — незалежно від статі, національності, фізичного стану чи соціального статусу — має рівні права на здоров’я, підтримку та гідне життя.

Фонд запрошує всіх охочих пройти безкоштовне, швидке та анонімне тестування на ВІЛ у Бидгощі та Білостоці. Детальний графік можна отримати за телефоном: +48 786 640 460 або +48 575 023 612 або написавши у соціальних мережах Fundacja HelpNow HUB.

«Ми не лише надаємо послуги — ми будуємо спільноту, де кожен має право на турботу, здоров’я й гідне життя!», — підсумовує Анна Арябінська.

«Я мама трьох дітей, жінка з досвідом вживання, зараз уже 18 років у ремісії. Я живу з ВІЛ. І я вільна жінка», — розповідає Катерина (ім’я змінено). Її історія — про стійкість, відповідальність і здатність відновлювати себе після насильства, залежності та втрат.

Про свій ВІЛ-статус вона дізналася у 2005 році, під час першої вагітності. «Тоді ще не було ПЛР, тільки антитіла. Але мене одразу поставили на облік у Києві, я пройшла профілактику — і дитина народилась здоровою. Як і ще двоє моїх дітей». Від самого початку Катерина приймає антиретровірусну терапію (АРТ) і жодного разу не припиняла лікування.

Переїзд до Польщі не став на заваді: «Вдома я взяла довідку, спочатку в мене було АРТ на півроку. А потім просто пішла до місцевого інфекціоніста — і все. Мене поставили на облік, ліки видали. Тут інші препарати, але вірусне навантаження — нульове. Усе добре. До речі, коли мої знайомі або родичі переїжджали за кордон, я казала: зверніться до команди HelpNow — там реально допомагають».

У Польщі вона працює, забезпечує себе й дітей. Має кілька фахів: медична працівниця, косметологиня, сертифікована психологиня. Та її історія — це не тільки про життя з ВІЛ і збережене здоров’я. Це також історія виживання, витримки й непростого шляху виходу з аб’юзивних стосунків.

Катерина говорить відкрито про те, що роками жила в насильстві. Воно було різним — фізичним, психологічним, сексуальним, економічним. Найважче, каже вона, було побачити, як глибоко вкорінений у її поведінці був страх стати «поганою». «Я завжди намагалась бути “хорошою дівчинкою”. Все робила сама, все тягнула. Я думала, що це — моя роль. А коли починала відділятися, відстоювати своє — відповіддю була агресія».

Після розривів ніхто з колишніх чоловіків не допомагав. «Я не подавала на аліменти сім років. Мені було соромно. Та потім просто розізлилася — і подала».

Зараз Катерина не в стосунках — і це свідомий вибір. «Я не бачу сенсу повертатися в історію, де я знову когось “тягну”. Якщо мені колись справді захочеться бути з кимось — піду в терапію і розберусь, чому».

Її формула виживання — опора на себе. «Нам не потрібен “рятівник”. Нам потрібен ресурс. Якщо я знаю, що зможу себе прогодувати — я вже в безпеці. Усе інше — вирішиться. Освіта, фінансова незалежність, самоповага — це й є моя сила».

Історія Катерини — про глибоку трансформацію, яка починається з чесності з собою. Про свободу, яка більше не погоджується мовчати чи терпіти. І про стійкість, що народжується з простого вибору — залишатися з собою і за себе.

«Все, що нам потрібно, вже є всередині. Варто лише дати собі право опертись на це».

***

Публікацію підготовлено в рамках проєкту “From heart to heart” в партнерстві з Zjednoczenie Pozytywni w Tęczy та Step by Step Fundacja за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.