Шлях до терапії та нового життя: історія Марини

Марина (ім’я змінено) разом із трьома дітьми приїхала до Польщі, рятуючись від війни. Вона живе в невеликому селі, далеко від міста та спеціалізованих клінік. Її статус ВІЛ для неї — тема табу, вона боялася, що про це дізнаються сусіди чи місцеві. «Я дуже соромилась і боялась. Не знала, як сказати людям, що мені треба до лікарні саме через ВІЛ. Думала, що мене засудять, відвернуться», — ділиться Марина.

Рік тому вона вперше звернулася до консультанток Фундації HelpNowHUB, щоб стати на облік і отримати польську терапію. Та дорога була довгою й непростою: постійні перепони — хвороби дітей, власні проблеми зі здоров’ям, страх і невміння зорієнтуватися, як дістатися до лікарні.

Фахівчині HelpNowHUB не здавалися: чотири рази записували Марину на прийом, телефонували, підтримували, пояснювали крок за кроком, що робити. «Мене підтримували навіть тоді, коли я сама вже не вірила, що в мене щось вийде. Консультантка була поруч у телефоні, записувала мене знову і знову, пояснювала на реєстратурі все за мене», — згадує Марина.

Переломний момент настав, коли Марина вирішила відкритися місцевим полякам, які іноді допомагали їй із транспортом. Вона зважилася розповісти про свій статус — і отримала не осуд, а підтримку. «Вони мене вислухали і сказали: “Не хвилюйся, ми допоможемо”. Відвезли мене до клініки, ще й машину організували на зворотну дорогу. Це було для мене несподівано і дуже важливо», — каже вона.

Під час візиту консультантка Фундації супроводжувала Марину дистанційно: допомогла на реєстратурі, проконтролювала всі кроки. В результаті Марина пройшла обстеження, зробила рентген (через перенесений раніше туберкульоз) і отримала терапію на два місяці. «З учорашнього дня я приймаю польську терапію. Я стою на обліку. Це для мене величезний крок», — говорить Марина.

Її рішення подбати про власне здоров’я зміцнилося і через особисту трагедію: в Україні помер її чоловік, який теж жив із ВІЛ, але не лікувався. Тепер Марина чекає на наступний візит у жовтні, щоб дізнатися результати аналізів і продовжити терапію. Вона зізнається, що якби не підтримка HelpNowHUB, вона могла б так і не наважитися зробити цей крок. «Без Фундації я не впоралася б, дякую вам!», — ділиться Марина.

***

Публікацію підготовлено в рамках проєкту “From heart to heart” в партнерстві з Zjednoczenie Pozytywni w Tęczy та Step by Step Fundacja за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.

HelpNowHUB АРТ ВІЛ Польща

WenDo — шлях жінок до сили та впевненості: інтерв’ю з Наталею Тюнягіною

У світі, де жінки та дівчата щодня стикаються з різними формами насильства — від прихованих маніпуляцій до відкритої агресії, — особливої ваги набувають методи, що допомагають відчувати силу, впевненість і захищеність. WenDo, що в перекладі означає «Шлях жінок», — це не просто курс самозахисту. Це цілісний підхід, який поєднує фізичні техніки, розвиток асертивності та усвідомлення власних кордонів. На тренінгах створюється безпечний простір, де учасниці можуть не лише здобути практичні навички, а й розвинути внутрішню силу, навчитися використовувати голос, мову тіла та право на «ні» як інструменти самозахисту.

Цього року серія тренінгів WenDo відбудеться в рамках соціального проєкту «Ми різні – ми рівні!», що реалізується Fundacja HelpNow HUB за підтримки AIDS Healthcare Foundation (AHF). Ініціатива спрямована на підтримку жінок-мігранток та представниць вразливих груп у Польщі, які особливо потребують ресурсів для протидії гендерному насильству.

Про власний шлях у WenDo, трансформацію, яку приносить цей метод, та про те, чим він відрізняється від класичних курсів самооборони, ми поговорили з членкинею правління Fundacja HelpNow HUB, активісткою, тренеркою та випускницею Академії WenDo Наталею Тюнягіною.

Наталю, Ви були ученицею Академії WenDo, а тепер є дипломованою тренеркою. Як Ви вперше дізналися про WenDo і що Вас зацікавило в цьому методі?

— Ще у 2022 році я вперше побачила публікацію-оголошення про набір на третю Академію WenDo. Це була перша Академія для українських активісток. На той момент я побоялася подаватися, бо, читаючи програму, злякалася, що не впораюся, не «дотягну». Також лякала тривалість навчання — майже рік.

Буквально за кілька місяців на одному з громадських заходів я познайомилася з дівчиною, яка поділилася досвідом участі у тренінгах WenDo. Вона говорила, як кардинально змінилося її життя та ставлення до себе як жінки. Це звучало з таким захопленням, що я зрозуміла: WenDo — це інструмент для щоденного життя, від конфліктів у транспорті до протидії булінгу чи домашньому насильству. Тоді я теж «загорілася» бажанням потрапити на такий тренінг.

З того часу WenDo почало буквально переслідувати мене: у соцмережах, у розмовах із жінками, які його проходили. А у 2023 році з’ясувалося, що однією з учасниць третьої Академії була моя давня знайома. Вона запропонувала провести свій дипломний тренінг у Хайнувці, невеликому містечку, де я зараз живу. Звичайно, я погодилася. Моє завдання було знайти жінок і приміщення.

Після участі у дводенному 12-годинному тренінгу я остаточно зрозуміла: іду на четверту Академію тренерок. Подала заявку і пройшла відбір.

Чи змінилося Ваше відчуття власних кордонів після проходження Академії WenDo?

— Так, дуже суттєво. Я навчилася чіткіше визначати, де проходять мої психологічні, емоційні та фізичні межі, і впевнено їх захищати. Тепер я краще розумію, що для мене прийнятно, а що — порушення моєї безпеки чи комфорту.

Раніше могла погоджуватися «аби не конфліктувати», але WenDo навчив мене говорити «ні» без страху чи сорому. Якщо хтось ігнорує мої кордони (небажані дотики, маніпуляції), я вже не замикаюся, а дію: голосно заявляю про неприйняття або використовую фізичні техніки, якщо загроза реальна.

WenDo дало мені не лише знання, а й впевненість, що мої кордони — це моє право, а їхній захист — норма.

WenDo називають «Шляхом жінок». Як би Ви своїми словами пояснили цю назву?

— WenDo — це Шлях жінок, тому що він не просто вчить самозахисту, а допомагає відчути внутрішню силу, яка вже є в кожній із нас. Це більше, ніж техніки, — це філософія, яка навчає поважати себе, сміливо визначати свої межі та не боятися їх захищати, об’єднуючи розум, тіло та емоції.

WenDo — це про те, щоб перестати бути «зручною» й почати бути вільною. Тут немає місця ролі жертви — лише гідність, самоповага та здатність постояти за себе, не лише фізично, а й усвідомленим вибором бути недоторканною.

У чому відмінність WenDo від класичних курсів самооборони?

— WenDo — це не просто набір фізичних прийомів, а цілісна система жіночого захисту. Вона поєднує психологічну підготовку, профілактику насильства та фізичні техніки, адаптовані до жіночої фізіології та соціального досвіду.

На відміну від традиційних тренінгів, де головне — техніка удару, WenDo вчить передбачати небезпеку, впевнено говорити «ні», використовувати голос і мову тіла, щоб запобігти конфлікту. Фізична сила застосовується лише у крайніх випадках. WenDo розкриває внутрішню силу жінки, а не просто «тренує кулаки».

Як Ви створюєте безпечний простір, щоб учасниці могли ділитися особистим досвідом?

— Передусім через чіткі правила взаємоповаги: анонімність (за бажанням), заборона на осуд, оцінки чи непрохані поради, а також принцип «стоп» (будь-яка учасниця може зупинити процес, якщо тема для неї болюча).

Ми, тренерки, спочатку ділимося власними історіями, щоб розрядити атмосферу. Усі вправи проводяться у форматі «не змушуємо, а запрошуємо» — вибір завжди за учасницею. Важливо також, щоб простір був фізично захищеним: зачинені двері, телефони відкладені, а місце занять обране як нейтральне та безпечне.

Які вправи чи техніки зазвичай викликають найбільший інтерес чи емоційний відгук?

— Одні з найбільш емоційно значущих вправ у WenDo — це гучне відпрацювання слова «НІ». Учасниці вчаться викрикувати його з усієї сили, часто вперше в житті — без вибачень. Це викликає сльози, сміх, а головне — усвідомлення, що вони можуть бути голосними, «незручними» і при цьому залишатися в безпеці.

Великий ефект мають і вправи з рольовим проживанням ситуацій відстоювання кордонів: відмова нав’язливій колежанці чи реакція на токсичний коментар рідних. Це не лише про технічну відповідь, а й про фізичне відчуття своєї сили. Жінки часто кажуть після таких вправ: «Я нарешті відчула, що мої кордони — це не просто слова, а щось реальне, що можна захистити тілом і голосом».

Ми спеціально створюємо «ефект безпечного вибуху»: учасниці можуть експериментувати з агресивними жестами чи різкими тонами, не боячись осуду, щоб потім у житті використовувати ці навички вже свідомо.

Чи трапляються випадки, коли учасниці після тренінгу розповідають про ситуації, де вони змогли застосувати знання WenDo?

— Так, і це дуже цінно. Одна жінка розповіла, як незнайомий чоловік намагався притиснути її у натовпі. Замість того, щоб «стиснутися», вона зупинила його різким поглядом (як вчили на тренінгу) і гучним «Відійдіть!». Нападник відступив, і вона зрозуміла, що його сила була у її мовчанні.

Ще одна учасниця, яка завжди мовчала під час сварок із чоловіком, уперше сказала: «Я не буду це обговорювати, поки ти не заспокоїшся». Він остовпів, а вона відчула, що контролює ситуацію.

Це не «героїчні» історії, а повсякденне застосування WenDo — і саме для цього він створений.

Як WenDo допомагає долати внутрішні бар’єри, такі як сором чи страх?

— Через фізичний досвід власної сили. Коли жінка вперше гучно кричить «НІ!», звільняється від захоплення чи відпрацьовує удар, вона буквально відчуває, що має право на захист. Це перезаписує психологічні блоки.

Страх і сором зникають, бо тіло запам’ятовує: «Я можу реагувати», а розум усвідомлює: «Моя безпека — не егоїзм, а норма».

Ми як тренерки створюємо ситуації успіху. Наприклад, учасниця, яка раніше мовчала, у безпечних умовах тренінгу вперше відстоює межі. Цей контраст стає справжнім проривом.

В рамках проєкту «Ми різні – ми рівні!» за фінансування AIDS Healthcare Foundation заплановано проведення п’яти тренінгів WenDo. Де саме вони пройдуть і як можна подати заявку?

— Цей проєкт для нас особливий, бо тренінги проводитимуться для жінок-мігранток та представниць вразливих груп, які стикаються з підвищеним ризиком гендерного та домашнього насильства. Через мовні бар’єри, соціальну ізоляцію чи нестабільний правовий статус багато хто з них залишаються беззахисними. Ми як тренерки прагнемо навчити їх не лише фізичному захисту, а й стратегіям протидії маніпуляціям, відстоюванню кордонів і пошуку допомоги.

Тренінги плануються з середини вересня у Варшаві, Бидгощі та Білостоці. Конкретні дати й місця буде оголошено на нашій сторінці у соцмережах. Щоб подати заявку, потрібно буде заповнити Google-форму за посиланням (воно з’явиться найближчим часом). Участь безкоштовна.

Матеріал підготовано в рамках соціального проєкту «Ми різні – ми рівні!», що реалізується Fundacja HelpNow HUB за підтримки AIDS Healthcare Foundation (AHF).

WenDo Польща

Fundacja HelpNowHUB у 2024: Рік допомоги, зростання та впливу

2024 рік став проривним для Fundacja HelpNowHUB, яка продовжує працювати на передовій допомоги мігрантам, біженцям та людям, які живуть із ВІЛ. Створена у відповідь на гуманітарну кризу, викликану повномасштабною війною в Україні, організація поєднує соціальну підтримку, медичне консультування та правозахисну діяльність, роблячи вагомий внесок у забезпечення рівного доступу до медичних послуг у Польщі та за її межами.

У 2024 році HelpNowHUB вперше вийшла на глобальний рівень, взявши участь у престижній міжнародній конференції AIDS 2024 у Мюнхені. Подія зібрала представників зі 101 країни, і стала для організації не лише можливістю презентувати власну діяльність, а й майданчиком для ініціювання важливих дискусій. «Це був неймовірний досвід, який відкриває нові горизонти для нашої організації», — підсумувала участь у конференції Наталія Тюнягіна, членкиня правління. Під час заходу HelpNowHUB провела тематичну сесію щодо проблем мігрантів у Польщі, взяла участь у шести панельних дискусіях, а також обговорила з партнерами бар’єри в доступі до лікування ВІЛ, гепатитів та туберкульозу — фінансові труднощі, стигматизацію вразливих груп, слабку інфраструктуру та логістичні перепони в регіонах.

У березні 2024 року представники фонду долучилися до діалогу з Міністерством охорони здоров’я Польщі в межах ініціативи CORE — Community Response to End Inequalities. Обговорювалися виклики, пов’язані з досягненням цілей ЮНЕЙДС «95-95-95» у Польщі та регіоні. «Ми можемо досягти кожної людини лише через врахування її особливостей та залучення недержавних організацій до системи медичної підтримки», — наголосила Анна Арябінська, президентка HelpNowHUB. «Довіра, відкритість і рівне консультування — те, що дійсно працює.»

Фонд також послідовно реалізовував програму безкоштовного та анонімного тестування на ВІЛ, гепатити B і C, сифіліс — у співпраці з AHF Poland. «Здоров’я — найцінніший ресурс, який ми маємо. Саме тому важливо регулярно дбати про себе та своє благополуччя», — йдеться в інформаційних матеріалах кампанії. Особливий акцент робився на ранній діагностиці, що дозволяє уникнути ускладнень та запобігти передачі вірусу. Протягом 2024 року HelpNowHUB надала понад 6000 консультацій, серед яких доступ до терапії, психосоціальної підтримки та індивідуальні психологічні сесії.

Паралельно фонд взяв активну участь у міжнародному дослідницькому проєкті, присвяченому бар’єрам у доступі до лікування ВІЛ і туберкульозу для переміщених осіб з України. Завдяки глибинним інтерв’ю, вдалося виявити системні, правові та мовні труднощі, які ускладнюють отримання допомоги під час міграції. «Наш досвід роботи з вразливими групами допоміг отримати глибоке розуміння потреб переміщених осіб та вплинути на розробку ефективних рішень», — зазначають експертки фонду.

Організація також приділяла увагу гендерній рівності. Представниці HelpNowHUB пройшли семимісячний курс у Академії WenDo, де навчалися асертивності, самозахисту й подоланню внутрішніх бар’єрів. «Завдяки цьому ми вчимося визначати власні кордони, вчасно реагувати на загрози та долати стереотипи, страх і почуття провини», — підкреслює Наталія Тюнягіна.

Однією з найемоційніших ініціатив стала участь Анни Арябінської в соціальній кампанії «Żyje z HIV» у Варшаві. Фотопроєкт, соціальний ролик і мурал стали частиною зусиль зі зниження стигми. «Якщо відкрита розмова, моя особиста історія допоможе іншим відчути себе краще, надихне на тестування і лікування — то я на вірному шляху», — зазначає Анна. Її приклад — це приклад сили, відвертості та щирої турботи про інших.

Фонд також організував низку інтеграційних культурних заходів. Зокрема, у травні у Варшаві відбулася імпровізаційна вистава театру GRUND, де глядачі стали співтворцями події. Історії про втрату, надію, розлуку та любов вразили присутніх і стали способом емоційного єднання.

2024 рік показав, що навіть невелика організація може мати значний вплив, якщо поєднує професіоналізм, щиру відданість справі та інноваційні методи. HelpNowHUB не просто реагує на кризи — вона змінює середовище, у якому живуть люди. Біженці, з якими працює фонд, отримують не лише екстрену допомогу, а й інструменти для довгострокової інтеграції, збереження здоров’я та гідного життя. Сьогодні HelpNowHUB — це не просто гуманітарна ініціатива, це голос тих, хто має право бути почутим.

Читати весь звіт за посиланням.

HelpNowHUB Польща

«Ми різні – ми рівні!»: Fundacja HelpNow реалізує соціальний проєкт для підтримки вразливих груп у Польщі

Жінки, люди з інвалідністю, мігранти, особи, які потребують підтримки – саме на ці групи спрямований новий проєкт «Ми різні – ми рівні!» («We are different – we are equal!»), що реалізується Fundacja HelpNow HUB за фінансової підтримки AIDS Healthcare Foundation й AHF Poland. Ініціатива триває вже понад два місяці в п’яти містах Польщі: Варшава, Бидгощ, Гданськ, Вроцлав та Білосток.

«Ми хочемо, щоби кожна людина – незалежно від її походження, стану здоров’я чи життєвих обставин – почувалася в безпеці, мала доступ до якісної інформації, медичної допомоги й підтримки. Рівність – це не гасло, це наша щоденна робота», — підкреслює Анна Арябінська, директорка Fundacja HelpNow HUB.

Проєкт передбачає серію активностей, які охоплюють як освітній, так і медичний та психологічний напрямки. Серед запланованих заходів — п’ять 12-годинних тренінгів WenDo, у яких візьмуть участь 60 жінок у п’яти польських містах. WenDo — це методика самооборони, розроблена спеціально для жінок. «Тренінги WenDo – це не лише про захист у фізичному сенсі. Це про впевненість, про відстоювання власних кордонів, про силу бути собою», — додає Арябінська.

Також у межах проєкту надаються консультації з ВІЛ, туберкульозу, гепатиту, соціальної адаптації та юридичної допомоги. Регулярно проводяться безкоштовні, анонімні тестування на ВІЛ, гепатит С і сифіліс у Бидгощі та Білостоці з до- та післятестовими консультаціями. Команда проєкту також отримує психологічну підтримку.

За останніми даними, у 2023 році в Польщі зафіксовано 2 876 нових випадків ВІЛ, що стало рекордним показником за всю історію спостережень. Для порівняння: ще кілька років тому середній показник становив близько 1 000 випадків на рік. Особливо стрімко зростає кількість інфекцій серед іноземців — у 2022 році їх було зареєстровано 753, що втричі більше, ніж у 2021-му. Жінки становлять близько 20–21% нових випадків ВІЛ у Польщі, і цей показник повільно зростає. Значна частка жінок отримує діагноз на пізніх стадіях, що значно ускладнює лікування і підвищує ризики ускладнень.

«Одне тестування може змінити чи навіть врятувати життя. Ми хочемо, щоб люди не боялись правди. Сучасна медицина дає можливість жити повноцінно із ВІЛ – головне знати про нього вчасно», — наголошує директорка Фонду.

Метою проєкту «Ми різні – ми рівні!» є покращення доступу до медичних послуг для вразливих груп, підвищення обізнаності про ВІЛ, гепатит та інші інфекції, формування культури регулярного тестування, забезпечення психологічної підтримки, а також зменшення стигми, пов’язаної з ВІЛ. Усе це спрямовано на створення безпечного середовища, де кожна людина — незалежно від статі, національності, фізичного стану чи соціального статусу — має рівні права на здоров’я, підтримку та гідне життя.

Фонд запрошує всіх охочих пройти безкоштовне, швидке та анонімне тестування на ВІЛ у Бидгощі та Білостоці. Детальний графік можна отримати за телефоном: +48 786 640 460 або +48 575 023 612 або написавши у соціальних мережах Fundacja HelpNow HUB.

«Ми не лише надаємо послуги — ми будуємо спільноту, де кожен має право на турботу, здоров’я й гідне життя!», — підсумовує Анна Арябінська.

АРТ ВІЛ Польща

Свобода бути собою: історія Катерини про стійкість, боротьбу з насильством і життя з ВІЛ

«Я мама трьох дітей, жінка з досвідом вживання, зараз уже 18 років у ремісії. Я живу з ВІЛ. І я вільна жінка», — розповідає Катерина (ім’я змінено). Її історія — про стійкість, відповідальність і здатність відновлювати себе після насильства, залежності та втрат.

Про свій ВІЛ-статус вона дізналася у 2005 році, під час першої вагітності. «Тоді ще не було ПЛР, тільки антитіла. Але мене одразу поставили на облік у Києві, я пройшла профілактику — і дитина народилась здоровою. Як і ще двоє моїх дітей». Від самого початку Катерина приймає антиретровірусну терапію (АРТ) і жодного разу не припиняла лікування.

Переїзд до Польщі не став на заваді: «Вдома я взяла довідку, спочатку в мене було АРТ на півроку. А потім просто пішла до місцевого інфекціоніста — і все. Мене поставили на облік, ліки видали. Тут інші препарати, але вірусне навантаження — нульове. Усе добре. До речі, коли мої знайомі або родичі переїжджали за кордон, я казала: зверніться до команди HelpNow — там реально допомагають».

У Польщі вона працює, забезпечує себе й дітей. Має кілька фахів: медична працівниця, косметологиня, сертифікована психологиня. Та її історія — це не тільки про життя з ВІЛ і збережене здоров’я. Це також історія виживання, витримки й непростого шляху виходу з аб’юзивних стосунків.

Катерина говорить відкрито про те, що роками жила в насильстві. Воно було різним — фізичним, психологічним, сексуальним, економічним. Найважче, каже вона, було побачити, як глибоко вкорінений у її поведінці був страх стати «поганою». «Я завжди намагалась бути “хорошою дівчинкою”. Все робила сама, все тягнула. Я думала, що це — моя роль. А коли починала відділятися, відстоювати своє — відповіддю була агресія».

Після розривів ніхто з колишніх чоловіків не допомагав. «Я не подавала на аліменти сім років. Мені було соромно. Та потім просто розізлилася — і подала».

Зараз Катерина не в стосунках — і це свідомий вибір. «Я не бачу сенсу повертатися в історію, де я знову когось “тягну”. Якщо мені колись справді захочеться бути з кимось — піду в терапію і розберусь, чому».

Її формула виживання — опора на себе. «Нам не потрібен “рятівник”. Нам потрібен ресурс. Якщо я знаю, що зможу себе прогодувати — я вже в безпеці. Усе інше — вирішиться. Освіта, фінансова незалежність, самоповага — це й є моя сила».

Історія Катерини — про глибоку трансформацію, яка починається з чесності з собою. Про свободу, яка більше не погоджується мовчати чи терпіти. І про стійкість, що народжується з простого вибору — залишатися з собою і за себе.

«Все, що нам потрібно, вже є всередині. Варто лише дати собі право опертись на це».

***

Публікацію підготовлено в рамках проєкту “From heart to heart” в партнерстві з Zjednoczenie Pozytywni w Tęczy та Step by Step Fundacja за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.

АРТ ВІЛ Польща

«Я не одна»: історія Оксани про підтримку, прийняття та новий початок

Оксана (ім’я змінено) звернулася до консультантки Fundacja HelpNow HUB у рамках проєкту From Heart to Heart у дуже складний період свого життя. Вона дізналася, що її перший чоловік помер від СНІДу, і це стало для неї сильним потрясінням. Щоб дізнатися свій статус, вона замовила тест на ВІЛ, зробила його — і результат виявився позитивним.

У такий непростий для себе час, Оксана отримала всю необхідну інформацію та підтримку: «Я щиро вдячна вашій організації за підтримку та небайдужість. У складний період саме ви надали мені не лише психологічну допомогу, а й сили йти далі. Дякую за теплі слова, розуміння і за те, що я відчула — я не одна.»

Консультантка допомогла Оксані знайти лабораторію у Польщі, де можна було підтвердити тест. Після проходження аналізів і отримання офіційного підтвердження Оксану записали на прийом до лікаря. У медичному центрі їй швидко провели необхідні обстеження — CD4 і вірусне навантаження, і вже через тиждень після здачі аналізів Оксана почала приймати ефективну терапію.

«Окрема вдячність вам за достовірну інформацію щодо лікування та тестування, за те, що все пояснюєте чесно, відкрито і без осуду. Це дуже важливо.»

Оксана також подбала про здоров’я своєї дитини, протестувавши її на ВІЛ — консультантка вислала їй відповідні тести для обстеження. Результат виявився негативним.

«Дякую за направлення на тести та за те, що супроводжуєте на кожному кроці. Завдяки вам я змогла зробити важливі кроки до прийняття й піклування про себе. Ви — неймовірні. Дякую від щирого серця.»

***

Публікацію підготовлено в рамках проєкту “From heart to heart” в партнерстві з Zjednoczenie Pozytywni w Tęczy та Step by Step Fundacja за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.

ВІЛ Польща