Позначка: АРТ

Свобода бути собою: історія Катерини про стійкість, боротьбу з насильством і життя з ВІЛ

«Я мама трьох дітей, жінка з досвідом вживання, зараз уже 18 років у ремісії. Я живу з ВІЛ. І я вільна жінка», — розповідає Катерина (ім’я змінено). Її історія — про стійкість, відповідальність і здатність відновлювати себе після насильства, залежності та втрат.

Про свій ВІЛ-статус вона дізналася у 2005 році, під час першої вагітності. «Тоді ще не було ПЛР, тільки антитіла. Але мене одразу поставили на облік у Києві, я пройшла профілактику — і дитина народилась здоровою. Як і ще двоє моїх дітей». Від самого початку Катерина приймає антиретровірусну терапію (АРТ) і жодного разу не припиняла лікування.

Переїзд до Польщі не став на заваді: «Вдома я взяла довідку, спочатку в мене було АРТ на півроку. А потім просто пішла до місцевого інфекціоніста — і все. Мене поставили на облік, ліки видали. Тут інші препарати, але вірусне навантаження — нульове. Усе добре. До речі, коли мої знайомі або родичі переїжджали за кордон, я казала: зверніться до команди HelpNow — там реально допомагають».

У Польщі вона працює, забезпечує себе й дітей. Має кілька фахів: медична працівниця, косметологиня, сертифікована психологиня. Та її історія — це не тільки про життя з ВІЛ і збережене здоров’я. Це також історія виживання, витримки й непростого шляху виходу з аб’юзивних стосунків.

Катерина говорить відкрито про те, що роками жила в насильстві. Воно було різним — фізичним, психологічним, сексуальним, економічним. Найважче, каже вона, було побачити, як глибоко вкорінений у її поведінці був страх стати «поганою». «Я завжди намагалась бути “хорошою дівчинкою”. Все робила сама, все тягнула. Я думала, що це — моя роль. А коли починала відділятися, відстоювати своє — відповіддю була агресія».

Після розривів ніхто з колишніх чоловіків не допомагав. «Я не подавала на аліменти сім років. Мені було соромно. Та потім просто розізлилася — і подала».

Зараз Катерина не в стосунках — і це свідомий вибір. «Я не бачу сенсу повертатися в історію, де я знову когось “тягну”. Якщо мені колись справді захочеться бути з кимось — піду в терапію і розберусь, чому».

Її формула виживання — опора на себе. «Нам не потрібен “рятівник”. Нам потрібен ресурс. Якщо я знаю, що зможу себе прогодувати — я вже в безпеці. Усе інше — вирішиться. Освіта, фінансова незалежність, самоповага — це й є моя сила».

Історія Катерини — про глибоку трансформацію, яка починається з чесності з собою. Про свободу, яка більше не погоджується мовчати чи терпіти. І про стійкість, що народжується з простого вибору — залишатися з собою і за себе.

«Все, що нам потрібно, вже є всередині. Варто лише дати собі право опертись на це».

***

Публікацію підготовлено в рамках проєкту “From heart to heart” в партнерстві з Zjednoczenie Pozytywni w Tęczy та Step by Step Fundacja за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.

Історія Ніни: “Я маю право на турботу, де б я не була”

Ніна (ім’я змінено) — українка з Київщини, яка цього року переїхала до Франції разом із маленькою дитиною. В Україні вона вже перебувала на обліку в інфекціоніста та отримувала АРТ, але після переїзду до одного з найбільших міст Франції зіштовхнулася з бар’єрами, які здавалися нездоланними.

“Мова — не моя, французькою майже не говорю. Документи були при мені, але я не знала, куди йти, з чого почати. Я боялася втратити лікування. Найбільше думала про дитину — я маю бути здоровою заради неї.”

Протягом перших тижнів Ніна самостійно намагалася знайти медичний центр, де їй могли б допомогти. Випадково, переглядаючи сторінки в інтернеті, вона натрапила на контакти Сервісу HelpNow, який надає підтримку українцям та українкам з ключових груп за кордоном, зокрема людям, які живуть з ВІЛ.

“Я написала, відповіли дуже людяно, з розумінням, пояснили, куди звертатися.” Ніна стала на облік у місцевому медичному центрі. Їй надали лікаря, провели обстеження та призначили АРТ. “Я була в шоці — все пройшло набагато простіше, ніж я собі уявляла. І головне — мене ніхто не засуджував. Я відчула, що я не одна.”

Ніна вже кілька місяців отримує терапію безперебійно. “Допомога була не тільки в тому, що я отримала ліки. Мені просто дали зрозуміти, що я маю право на турботу, де б я не була.”

***

HelpNow АРТ Франція

«Було важливо знати, що я не сам»: історія Дмитра

Дмитро (ім’я змінено) дізнався про свій ВІЛ-статус уже після переїзду до Нідерландів. Ця новина стала для нього несподіваною та тривожною. У новій країні, далеко від дому, без знайомих маршрутів і підтримки, він залишився один на один із важливою темою свого здоров’я. Говорити з кимось про це він не був готовий.

Знайшовши контакт сервісу HelpNow в інтернеті, Дмитро звернувся на вказані контакти і швидко отримав зрозумілу, чітку та практичну інформацію — куди звертатися та що потрібно мати з собою.

Йому надали контакти найближчого медичного центру, де він зміг пройти обстеження. Знання англійської мови дозволило Олексію легко порозумітися з лікарями. Він здав усі необхідні аналізи та вже отримав свою першу схему АРТ.

Паралельно з лікуванням Дмитро продовжує навчання та активно шукає роботу, намагаючись якнайшвидше адаптуватися до нового життя. Він з вдячністю згадує про своє звернення до HelpNow: «Я вдячний за підтримку, за чітку інформацію і за те, що мені допомогли не зупинитися у складний момент. Було важливо знати, що я не сам. Завдяки вам я не втратив час і вже почав терапію. Дякую за вашу роботу, людяність і залученість.»

***

HelpNow АРТ Нідерланди

Історія Марини: від тривоги до впевненості

Марина (ім’я змінено) — молода жінка з України, яка нещодавно переїхала до Лейпцига. Як і багато інших, вона була змушена покинути рідний дім через війну. Перед поїздкою в Німеччину вона звернулася до Сервісу HelpNow, про який дізналася від друзів, які раніше також отримали тут підтримку. “Я дуже переживала перед переїздом. Було багато запитань — як буде з лікуванням, куди звертатись, які документи треба мати. Як добре, що зі мною поділились вашими контактами”.

Команда сервісу надала Марині вичерпну інформацію: де в Лейпцигу можна отримати АРТ, які документи потрібні для реєстрації та початку лікування у іншій країні, а також які труднощі можуть виникнути в перші місяці. Завдяки цьому Марина почувалася значно спокійніше. “Мені пояснили все дуже детально, я дізналась, куди саме звертатися, які папери підготувати. Порадили їхати із запасом терапії. Це дало мені відчуття контролю. Я вперше за довгий час змогла видихнути.”

Після приїзду до Лейпцига вона звернулася до місцевої клініки, де їй допомогли з оформленням та продовженням АРТ. “Я вже зробила всі аналізи, отримала потрібні ліки, відчуваю себе стабільно, без зайвого стресу. А ще — пішла на безкоштовні мовні курси.”

Марина підкреслює, що завдяки підтримці вона змогла адаптуватися швидше та спокійніше. “Якби не ця допомога — все було б значно складніше. Зараз я почуваю себе впевнено і планую потрохи рухатися далі. Звісно, не всі заздалегідь турбуються про такі речі перед переїздом — багато хто думає, що якось уже буде. Але краще мати чітке уявлення, що на тебе чекає, і бути підготовленою. І завдяки Сервісу HelpNow це стало можливо, за що вам дякую!”

***

АРТ ВІЛ Німеччина