Категорія: Новини архів

Ролики про профілактику ВІЛ-інфекції, передачі або публікації час від часу з’являються в засобах масової інформації. Вони трапляються не так часто, як інша реклама, але  у ваших дітей можуть виникнути питання на цю тему. Буде краще, якщо саме ви обговорите їх із ними, оскільки інформація, отримана з Інтернету або від друзів-ровесників, може бути дуже спотвореною та призвести до розвитку невиправданих страхів.

Зовсім маленькій дитині, напевно, достатньо знати, що не можна торкатися предметів, забруднених чужою кров’ю, особливо до голок та шприців. Якщо дитина побачить їх на майданчику, сходовій клітці тощо, одразу потрібно сказати про це батькам чи іншим дорослим. Старшій дитині, особливо підлітку, вже можна пояснити, що це захворювання, через яке організм стає незахищеним від інших інфекцій. Також можна наголосити на тому, що спосіб життя – початок статевого життя в дорослому віці, обмеження кількості сексуальних партнерів, запобігання за допомогою презервативів, невживання наркотиків, –  допоможе значно знизити ризик інфікування ВІЛ.

Водночас дитина повинна знати, як вірус не передається, і розуміти, що дружнє спілкування з ВІЛ-позитивною людиною не несе в собі загрози.

Коли і як повідомити свою дитину про те, що він (вона) чи ви інфіковані ВІЛ?

Розкриття ВІЛ-позитивного статусу дитині – важливий крок у сімейних стосунках. Якщо ви або ваш партнер інфіковані, напевно ви не раз думали про те, чи варто говорити про це дитині. Якщо так, то як краще це все ж таки зробити, адже такі відомості можуть дуже сильно вплинути на дитину. Ситуація ще більше ускладнюється, якщо сама дитина має ВІЛ-позитивний статус. Багато батьків вважають, що дітям краще не знати про це. Однак при цьому завжди залишається ймовірність, що дитина випадково дізнається від медпрацівника, інших, обізнаних з проблемою, родичів і тоді ситуація лише погіршиться, довіра до батьків буде втрачена.

Тут може бути лише одна загальна рекомендація – слухайте своє серце, не поспішайте приймати будь-яке рішення, добре все зважте й обміркуйте:

• у якому віці це краще зробити;
• якщо у сім’ї кілька дітей, чи говорити з усіма одразу;
• як пояснити, чому не слід розповідати про це іншим людям.

Якщо дитина починає ставити питання щодо стану свого здоров’я, регулярних відвідувань лікаря та здачі аналізів, – значить, вона готова до спілкування на цю тему. Добре буде, якщо раніше ви вже обговорювали теми сімейних секретів: про те, що не всю інформацію, почуту вдома, можна розповідати стороннім. Тоді, обговорюючи свій статус або статус дитини, ви зможете пояснити, що це теж стосується сімейних таємниць. Тобто поки ви не впевнені, що дитині можна довірити таємницю діагнозу, – краще відкладіть розмову.

Також будьте готові до того, що однією розмовою не обійдеться, і, попри докладні пояснення, у дитини постійно виникатимуть нові питання й на них знадобляться відповіді. Дорослим членам сім’ї необхідно вирішити, хто буде довіреною особою, з ким дитина зможе спілкуватися про ВІЛ щоразу, коли в неї

виникне така потреба.

Складно припустити, як відреагує на новину ваша дитина – гнів, страх, занепокоєння, недовіра, зміна поведінки. Будьте готові до цього, запасіться терпінням, згадайте скільки часу знадобилося вам, дорослим людям, для усвідомлення ситуації. Передусім, як показує практика, діти непокояться, що вони чи їх рідні скоро помруть.

А вже потім приходить страх, що з ними перестануть дружити або з них сміятимуться. Залежно від віку дитини, ви можете дозовано подавати необхідну інформацію. Малюкам до 5–6 років достатньо буде знати, що їхній організм не завжди добре справляється з інфекціями, а тому йому треба допомагати – ходити до лікаря, щоб бути здоровим. Старшим дітям пояснення, чому їх організм не справляється з мікробами, можна доповнити розповіддю про спеціальні клітини в крові, яких стало мало, тож вони не справляються зі своєю роботою. Молодшим школярам, ​​якщо це не було зроблено раніше, краще розповісти про позитивний статус, інакше діти можуть про все здогадатися самі, порівнявши інформацію, отриману в школі або із засобів інформації, зі своїм життям. Крім повідомлення про діагноз, особливий акцент слід зробити на тому, що, дотримуючись режиму, вчасно приймаючи ліки, правильно харчуючись, дитина зможе вести життя, яке не відрізнятиметься від життя його друзів.

Для цього віку дуже характерним є бажання поділитися інформацією з друзями,

тому необхідно запобігти такому розвиткові подій, пояснивши, що

багато людей мало знають про ВІЛ, тому бояться і можуть погано ставитися до ВІЛ-позитивних людей.

Підліток вже повинен знати про свій статус. Питання про нерозголошення інформації в цьому віці стоїть вже не так гостро, оскільки молоді люди розуміють важливість довірених їм відомостей і можуть приймати обдумані рішення. Проте назріває нова хвиля питань, пов’язана із початком статевого дозрівання. На перший план виходить обговорення безпечної сексуальної поведінки, небажаності раннього початку статевого життя, методах запобігання захворюванням, що передаються статевим шляхом, та небажаної вагітності.

Розмова про ВІЛ, особливо якщо мова йде про розкриття статусу, – це відповідальний момент, до якого потрібно добре підготуватися. У розв’язанні даного питання помічниками можуть стати емоційна підтримка близьких людей і професійна допомога з боку фахівців (психологів, консультантів, лікарів).

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Через війну мільйони українців залишили свої домівки. #HelpNowPL вже багато писав про адаптацію, але вимушена еміграція принципово відрізняється від бажаної та запланованої. Сьогодні Польський Хаб вирішив більш докладно розглянути складнощі, які виникають за таких умовах, та як підтримати себе в новій країні, допомогти адаптуватися дітям і не втратити стосунки через напруження та конфлікти.

У вимушеній еміграції найскладнішим психологічним чинником є ​​її вимушеність. Люди зазвичай не дуже люблять, коли їх до чогось примушують. Особливо, якщо це означає відмовитися від свого звичного, цінного, важливого і кинутись назустріч невідомому. Адже еміграція — це завжди стрибок у незвідане. Навіть якщо до цього готуватись, збирати інформацію, накопичувати ресурс й готуватися морально – це великий стрес. А коли він відбувається раптово, на тлі катастрофічних подій, яким неможливо протистояти й нереально підготуватися, й все підкріплено страхом за своє життя та близьких, то рівень стресу зростає у геометричній прогресії.

Вимушена еміграція — це криза, в якій старі опори та смисли вже не діють, а нові ще не встигли сформуватися. Особливо складно, якщо це супроводжується нестачею ресурсу. Тут йдеться як про психологічний, так і про фізичний та матеріальний ресурси: різка зміна обставин потребує мобілізації всього.

Чи має адаптація стадії? У певному сенсі їх можна порівняти зі стадіями горювання. Вимушена еміграція – це різка втрата, і тоді першою її стадією, ймовірно, буде шоковий стан чи заперечення. Далі, як і в горі, можливі переходи між різними етапами, що включають торги, злобу, депресію. І наприкінці приходить смирення. Прийняття нових обставин життя, пошук себе у цих обставинах, нових опор та смислів.

Неможливо визначити термін, який би спрацював для всіх. Для деяких людей вимушена еміграція навіть стає тим шансом, на який вони довго чекали, і тоді їх адаптація проходитиме швидше, ніж у людей, для яких еміграція стала втратою всього. Знову ж таки дуже варіюється кількість ресурсів, що є у кожної людини: чим більше їх, у всіх сенсах, тим швидше буде адаптація. Чи знаємо ми мову країни, де опинились? Чи є у нас там знайомі, житло, робота? Чи маємо гроші? Чи розуміємо взагалі, що відбувається навколо нас? Що та кого ми залишили на батьківщині? 

Як допомогти собі швидше звикнути до вимушеної еміграції? Насамперед, не пред’являти до себе нереалістичних вимог і не чекати на будь-яке супер оперативне звикання за 2-3 місяці. Навіть за планової та бажаної еміграції процес адаптації триває роками, а ми іноді вимагаємо від себе не тужити по дому та батьківщині вже через 2 місяці. Часто люди, які зараз вимушені емігранти, кажуть «хочу менше нудьгувати і бути продуктивнішим, бо я тут уже 2/4/5 місяців». Таке формулювання питання, коли ми порівнюємо себе з якоюсь уявною нормою або просто підганяємо, створює додаткову напругу, вона забирає ті сили та енергію, які нам потрібні саме для адаптації. По суті, часто ми самі робимо гірше, тому що штовхаємо себе там, де варто берегти, поспівчувати і дати трохи часу.

Також важливо давати собі право на помилки. Не «мочити» себе за те, що погано вчиться мова, плутаєшся і губишся в громадському транспорті, ​​що не зробив свого часу заощаджень, що вибрав для еміграції не ту країну. Так і таке може бути, адже те місце, де вам було так здорово і радісно у відпустці, може бути зовсім не зручним для вас місцем проживання.

З’ясувати це нормально. Але не гаразд змушувати себе звикати до еміграції там, де нам погано.

Що може допомогти швидко і відносно легко пристосуватися до переїзду?

• Спілкування. Один із найскладніших випробувань еміграції – втрата звичного близького кола спілкування, де ми отримуємо підтримку, відчуваємо стабільність, куди звертаємося по допомогу. Ті, хто зміг в еміграції зберегти звичне коло спілкування або швидко побудувати нове, зазвичай мають більше ресурсу для адаптації.
• Дослідження середовища. Ви потрапили у новий світ з іншою культурою, звичаями, традиціями, місцевістю, транспортом та людьми. Вивчення цього середовища та знайомство з ним – прямий шлях до інтеграції. Ті люди, які не мають гострих проблем в адаптації, часто подорожують/гуляють новим містом чи країною, відвідують національні свята та місцеві культурні події, пересуваються на громадському транспорті та не соромляться долучатися до різноманітних масових заходів.
• Мова. Незнання мови та нездатність перепитати дорогу, попросити про допомогу, відповісти на запитання чи підтримати діалог, породжують багато безпорадності та безсилля. Ці переживання змушують нас почуватися маленькими, нікчемними, незначними та самотніми. Погодьтеся, все це енергії не додає, правда? Приєднуйтесь до вивчення мови спочатку краще в офлайн-форматі. На таких курсах ви зможете завести знайомства та вчити мову. Навіть володіння базовим набором фраз надає впевненості. А потім ви почнете розуміти, про що говорять перехожі, що розповідають у теленовинах, чого від вас хоче сусід. І відчуття безпорадності та нікчемності зміниться чудовим відчуттям власної здібності, значущості та сили.
• Діяльність. Будьте зайняті, бажано таким видом діяльності, де ви відчуваєте власну користь або вас тішить процес. Не зайнятий мозок — поле для тривог про майбутнє. Діяльність, хай і нова чи незвична, це і про зайнятість у процесі, і про комунікацію з людьми, і про доход. А він, між іншим, теж сильно впливає на почуття безпеки та віру у власні сили.

Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове явище. Головний виклик сьогоднішнього дня – перестати жити очікуваннями та навчитися діяти за заданих обставин максимально ефективно. Отже, всі сили, які можна витратити на ностальгію, слід повернути на своє «зараз». Для цього краще скласти список того, що дає і відбирає сили. Потім слід подумати, як можна зменшити щілини, через які тікають ваші сили. Також важливо створювати нові сенси, щоб уникнути розчарування через синдром відкладеного життя. Слід поставити мету, яка буде мотивувати вас діяти і сприймати вимушену еміграцію як пригоду. Краще, якщо ціль буде середньостроковою. Це надихатиме вас і допоможе уникнути апатії.

В наступних статтях ми розглянемо чому після переїзду стосунки у сім’ї можуть псуватися, а старі конфлікти загострюються? Як зберегти взаємовідносини з партнером? Як втримати міцний зв’язок із тим, хто залишився вдома? Та як допомогти в адаптації дітям?

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

Основна умова успіху АРВ-терапії – своєчасний початок і регулярне приймання препаратів. Прихильність до лікування – дотримання пацієнтом правил щодо приймання препаратів: дозування, режиму приймання, поєднання їх з прийманням їжі. Для оптимального зниження вірусного навантаження необхідно приймати АРВ-препарати без пропусків і саме в тій дозі та комбінації, яку призначив лікар. Якщо прийнято менш як 95% запропонованих доз АРВ-препаратів, збільшується ймовірність несприятливого розвитку подій. Терапія може стати неефективною, бо мінливий вірус стане стійким до неї. Це призведе до руйнування імунної системи та розвитку опортуністичних захворювань.

#HelpNowPL підготував для вас серію матеріалів про важливість прихильності до лікування. Що таке прихильність до лікування? Чому це так важливо? Що відбувається у разі низької прихильності? Які чинники мають вплив на прихильність до лікування? 

Сьогодні ж поговоримо про те, як підтримувати високий рівень прихильності до лікування АРТ. Існує ціла низка способів підтримки прихильності до лікування:

• Повсякденні справи

Іноді легше пристосовувати приймання препаратів до свого традиційного порядку дня, а не вибудовувати новий, залежний від терапії, графік життя та роботи. Займайтеся своїми повсякденними справами. Вони нагадуватимуть, що настав час прийняти ліки. Наприклад, коли чистите зуби або під час сніданку. Заздалегідь подумайте про вихідні та свята — АРТ немає канікул, а ранок після зустрічі Нового року, та будь-якого іншого свята, має супроводжуватися прийманням медикаментів, якщо ви приймаєте терапію в цей час. Визначте для себе, що нагадуватиме вам про необхідність прийняти ліки. Виходячи з дому, краще мати при собі препарати в більшій кількості. Не допускайте випадків, коли медикаменти закінчились повністю.

• Нагадування про час приймання ліків

Найпростішим і найдешевшим способом є будильник. Деякі люди використовують кілька будильників, які ставлять у різних місцях квартири. Також можна використовувати наручний годинник, мобільний телефон: вони дуже зручні для використання у громадських місцях. Якщо настав час приймання препаратів, необхідно зробити це негайно. Інакше у вас може виникнути проблема: ви знаєте про те, що настав час прийняти препарат, але не пам’ятайте, чи ви це зробили. Завжди намагайтесь мати при собі запас питної води, це буде доречним при прийомі АРВ-препаратів і не буде зайвим для загального здоров’я та доброго самопочуття.

• Щоденник приймання препаратів

Деяким людям допомагає ведення щоденника, в якому вказано режим прийому, включаючи час, дозування та зауваги до дієти. Після прийому певної дози слід зробити відмітку в список. У такому випадку легко простежити, чи ви пропустили дозу. Коробочка для пігулок або косметичка із щільного матеріалу можуть служити для зберігання кожної дози в безпечному та сухому місці. Ви можете використовувати коробочки з сімома відділеннями, кожне з яких названо днями тижня. Підготовка тижневої коробочки з препаратами може стати звичайним заняттям у вихідні.

• Нагадування

Якщо повісити нагадування чи картинку на внутрішній бік вхідних дверей, вона буде нагадувати вам, що потрібно прийняти препарат перед виходом із дому.

• Підтримка близьких людей

Якщо хтось із вашого оточення знає, що ви приймаєте АРВ-препарати, варто познайомити їх з ВІЛ-терапією ближче, тоді вони зможуть допомагати вам, нагадуючи про необхідність прийняти ліки. Крім того, ви можете попросити когось із них дзвонити вам, щоб нагадати про це, або підтримати вас у скрутну хвилину, коли ви відчуваєте труднощі з «вантажем таблеток», або розділити переживання, пов’язані із вашим захворюванням.

• Підтримка «рівний-рівному»

Можливо, найефективнішу підтримку ви отримаєте від людей, які перебувають у подібній ситуації. Якщо у вашому оточенні таких людей немає, найкраще звернутися до консультанта «рівний-рівному». Це люди, які живуть із ВІЛ вже деякий час, більшість із яких вже мають досвід приймання АРВ-терапії та/або пройшли спеціальну підготовку для надання інформації та підтримки з різних питань щодолікування.

• Професійна підтримка

Систематичне спостереження у лікаря необхідно, щоб контролювати кількість клітин CD4 у крові та загальний стан здоров’я, а також мати можливість обговорювати питання лікування та прихильності: на які труднощі ви натрапляєте, коли та чому забули прийняти дозу і як звести до мінімуму подальші випадки перерви в терапії . Лікар може дати відповідь на всі питання, що вас хвилюють. 

Чим краще ви поінформовані, тим вище мотивація бути прихильним до лікування.

Багато хто з нас зараз подорожує або знаходиться далеко від дому. Поїздки можуть зміщувати час, коли вам потрібно прийняти препарат, особливо якщо ви подорожуєте у різних часових зонах. Намагайтеся приймати ліки через рівні інтервали часу й обов’язково переконайтеся в тому, що взяли їх із собою. Крім того, беріть їх у ручний багаж, що знижує ймовірність втрати при авіаперельоті, а також дозволяє тримати їх під рукою, якщо необхідно прийняти дозу під час поїздки.

Якщо ви знаходитесь далеко від дому або ваш звичайний графік вимагає коригування, це також може вплинути на прихильність до лікування, оскільки ви будете далеко від знаків нагадування. Продумайте наперед, як це виправити.

Якщо ви йдете на вечірку та існує ймовірність того, що ви не повернетеся додому до моменту, коли потрібно буде приймати чергову дозу ліків, візьміть із собою достатню кількість препаратів. Якщо ви збираєтеся вживати алкоголь чи наркотики, що може

вплинути на вашу пам’ять, постарайтеся заздалегідь спланувати, як уникнути перерви у прийманні АРВ-препаратів. Можна використовувати годинник з дзвінком або попросити друга нагадати вам.

Іноді стається, що людина забуває прийняти препарати чи пропускає приймання. Якщо ви забули про це, не гнівайтесь на себе, а постарайтеся визначити, що змусило вас забути про терапію. Якщо це трапляється вкрай рідко, можливо, це не вплине на ефективність лікування. Однак, якщо це трапляється регулярно, наприклад двічі на тиждень, створюються сприятливі умови для виникнення та розмноження резистентного до застосовуваних вами препаратів вірусу та дедалі більшого вірусного навантаження.

• Як вчинити, якщо ви пропустили чергову дозу АРТ?

Зазвичай при схемі з двома прийомами препаратів на добу рекомендують діяти так: минуло менше 6 годин – випийте препарат, а наступні таблетки приймайте у звичайний час, пройшло більше – доза пропускається, а наступна приймається своєчасно. Якщо схема з одним прийомом на добу: пройшло менше 12 годин – препарати прийняти, якщо більше, не прийняті вчасно таблетки пропустити. У будь-якому випадку наступну дозу

препаратів, яку ви приймаєте вже за графіком, не слід подвоювати.

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та нині знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

Багатьом з нас зараз доводиться приймати не прості рішення. Таким для Марії і трьох її дітей  став переїзд до Польщі. Вона довго вагалась, чи варто залишати Україну, бо не володіла в достатній мірі необхідною їй інформацією, щодо доступу до лікування у іншій країні, адже їй треба було продовжувати лікування АРВ препаратами. Це викликало побоювання, як налагодити комунікацію та отримати терапію, не володіючи місцевою мовою та взагалі уявлення, куди звертатись. Досить важко буває побороти свої страхи перед новим, невідомим життям в чужій країні. Чи будуть їм раді на чужині, та як вдасться подолати перші труднощі і налагодити там побут? Ситуація ускладнювалась тяжким матеріальним становищем: Марія не мала збережень хоча б на перший час. Й окрім забезпечення неперервності лікування, потрібно було знайти можливість безоплатного проживання на перший час для неї та трьох дітей.

Звернувшись по допомогу до Польського хабу, разом з нашою консультанткою, вони почали розробляти та планувати переїзд. Наша представниця знайшла варіанти та надала Марії інформацію щодо можливості безоплатного проживання у Польщі за програмою 40+, було знайдено та погоджено варіанти де б жінка могла зупинитись на перший час. Також, під чуйним керівництвом консультантки Польського хабу, Марія підготувала перед виїздом всі необхідні документи та медичні виписки, отримала запас АРВ препаратів. Було розроблено найбільш прийнятний маршрут дороги до Польщі. Переїзд пройшов успішно і на сьогоднішній день Марія з дітьми проживає в тимчасовому житлі.

Наступним етапом співпраці була необхідність оформити необхідні документи для легального проживання у Польщі та оформлення можливої фінансової допомоги, адже Марія не мала можливості навіть поїхати у сусіднє місто до СНІД центру. Жінці було надано всю необхідну інформацію та сприяння в  оформленні PESEL UKR, одноразову допомогу у 300 злотих й виплати на дітей 500+. Також клієнтці було надано матеріальну допомогу від партнерської організації virusoff.info

Попереду в нас звернення до СНІД центру, проходження діагностики та залучення Марії у медичну систему Польщі.

Сьогодні жінка разом з дітьми, попри всі вагання та вкрай складний матеріальний та емоційний стан, знаходяться у Польщі, в безпеці, отримують допомогу та налагоджують своє життя.

Ви можете звернутись за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

Будь-яка людина, що змушена приймати препарати до кінця життя, періодично відчуває втому від лікування, а тому особливо потребує догляду та підтримки. Це сприятиме продовженню лікування, дотриманню правил і збереженню якості повноцінного життя.

Дотримання графіку прийому та дозування призначених препаратів, іншими словами – прихильність до лікування, є важливою умовою успішності антиретровірусної терапії.

#HelpNowPL підготував нас вас серію матеріалів про важливість прихильності до лікування. Що таке прихильність до лікування? Чому це так важливо? Що відбувається у разі низької прихильності? Які чинники мають вплив на прихильність до лікування? 

Сьогодні ж поговоримо про те, що має вплив на формування та підтримку  прихильності.

Як показує досвід, всі проблеми з прихильністю можна розділити на кілька груп:

• Пов’язані безпосередньо з вами: недостатнє розуміння для чого приймати АРТ, недовіра до лікаря або медицини в цілому, страх побічних ефектів, страхи пов’язані з розкриттям статусу, депресивні стани, прийом алкоголю або наркотиків.

• Пов’язані з найближчим оточенням та родичами: байдужість до проблеми, заперечення діагнозу, стигматизація, недостатність інформації призводять до того, що ВІЛ-позитивна людина залишається наодинці зі своїми проблемами.

• Пов’язані з лікарем або медичним закладом, що надає АРТ: недостатня взаємодія з пацієнтом, складнощі з отриманням чи продовженням АРТ, необхідність відвідування великої кількості місць (наприклад, для здачі аналізів), недостатність знань, навичок спілкування, засудження персоналу.

• Пов’язані з АРТ: складна схема прийому препаратів, велика кількість або розміри таблеток, побічні реакції, у тому числі через необхідність прийому, окрім АРТ, препаратів для лікування туберкульозу, інших опортуністичних інфекцій, гепатиту.

Більшість цих проблем можна вирішити. Вам може здатися, що ситуація в глухому куті, перешкоди на шляху до хорошої прихильності непереборні… Але це не так! Безліч людей приймає антиретровірусну терапію і ситуації, більш менш схожі, вже виникали, а можливі варіанти виходу з них були проаналізовані.

Недостатність знань можна поповнити, ставлячи запитання до лікаря та соціальних працівників, організацій які працюють з людьми, що живуть з ВІЛ.  Якщо ви стурбовані можливими побічними ефектами, вам слід знати, що більшість їх короткочасні й повністю проходять при продовженні прийому АРТ.

За необхідності можливе застосування спеціальних ліків для усунення небажаних симптомів. Якщо ви відчуваєте зміни у психічному стані – агресивність або навпаки, апатію, – спробуйте обговорити цю ситуацію зі своїм лікарем. У деяких випадках знадобиться заміна схеми АРТ, що приймається.

Дійсно серйозною перешкодою для дотримання режиму прийому препаратів можуть стати шкідливі звички. Якщо ви вживаєте алкоголь або наркотики, найкращим рішенням буде позбутися їх за допомогою відповідних фахівців, оскільки стан зміненої свідомості майже завжди призводить до послаблення контролю. За неможливості повністю відмовитися від наркотичних речовин розумним рішенням буде вступ до програми замісної терапії.

Якщо ваші родичі та друзі не можуть надати вам необхідної підтримки, знайдіть серед них хоча б одного, якому можна довіритись. Також ви можете звернутись за допомогою до психолога, обговорення з ним питань, пов’язаних з АРТ, допоможе розібратися у власних думках. Організації, що надають послуги ВІЛ позитивним людям, можуть надати вам безоплатну психологічну допомогу.

Зменшити ймовірність пропуску прийому ліків допоможуть будильник, нагадування у мобільному телефоні, спеціальні коробочки для зберігання. Якщо вам потрібно,

окрім АРТ, приймати ще кілька інших препаратів, можливо, зручним рішенням стане ведення спеціального щоденника (можна у вигляді таблиці, можна створити його в телефоні), де ви зможете розподілити, що і коли приймати упродовж дня. Там же ви відзначатимете вже прийняті препарати. 

Допомога необхідна не тільки на початку прийому АРТ, але і надалі, особливо зараз, коли життя багатьох з нас сильно змінюється. Тому найкращим виходом буде зібрати «групу підтримки» – людей, з якими можна обговорити будь-які питання, пов’язані з прийомом терапії. Добре, якщо це будуть не тільки лікар і близька вам людина, а й соціальний працівник, просто інший пацієнт з позитивним досвідом прийому АРТ. Такий вид спілкування називають консультацією “рівний – рівному”. Часто розуміння того, що інші люди стикалися з такими ж проблемами та успішно їх подолали, допомагає не менше, ніж усі наукові факти. Допомогти в пошуку таких людей вам можуть в організаціях для ВІЛ-позитивних людей.

Якщо АРТ приймає ваша дитина, проблеми прихильності залишаються тими самими, але відповідальність за їх вирішення лягає на вас. Ви повинні бути дуже уважними та максимально користуватися допомогою фахівців.

Досвід свідчить, що ситуації, коли припинення прийому препаратів АРТ здавалося не поганою думкою або найкращим виходом, траплялися практично у кожного. І тут важливо не саме бажання зупинити прийом АРТ, а те, що ви з цим бажанням зробите. Важливо зрозуміти, що відбувається, та вчасно вжити заходів. Рівень поінформованості, довірливі відносини з лікарем, підтримка близької людини, консультанта допоможуть пережити цей складний період.

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та нині знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

Телефонуйте за номерами наших інфоліній:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

Швидше за все, ви не раз чули таку рекомендацію: «Просто перестань нити і візьми життя у свої руки! Все відразу ж круто зміниться, от побачиш! Проблеми вирішаться і настане щастя». Але як саме це зробити і що під цим взагалі мається на увазі, майже ніхто не говорить. Сьогодні #HelpNowPL має на меті докладніше поговорити про те, що означає взяти відповідальність за своє життя, і чому це важливо.

Для початку давайте поглянемо на відповідальність з точки зору процесу еволюції. Наприклад, якщо якась рослина реагує невідповідно на певну ситуацію, то вона гине і не передає свої гени. Щоб вижити у середовищі, будь-якому живому організму важливо  «правильно» відповідати на навколишні зміни. Тобто саме оточення, в якому відбувається наше життя, вимагає не пасивного очікування, а активного пристосування.

Якщо спостерігати за тим, як люди виправдовують свої неоптимальні життєві ситуації, то можна помітити, що розум схильний перекладати відповідальність на цілий ряд зовнішніх обставин, будь-то: сім’я, характер, травми з минулого і т.п. При такому світосприйнятті дуже важко домогтися якихось серйозних, стабільних, довгострокових змін у собі, тому що благополуччя обумовлено цілим рядом обставин, нібито не підвладних.

Відповідальність пов’язана з управлінням власним життям. Уникнення відповідальності – це передача контролю зовнішнім обставинам чи іншим людям. Поки ми віримо, що ситуація або проблема породжується кимось іншим або якоюсь зовнішньою силою, у нас немає мотивації, бажання змінюватися самому.

Навіщо треба брати він відповідальність?

• Це допомагає стати впевненішим. Відповідальна за своє життя людина розуміє, що від неї насправді залежить, а що — ні, усвідомлює межі своїх можливостей і стає трохи сильнішою та вільнішою.
• Це допомагає ставити цілі та досягати їх. Коли ми розуміємо, що далеко не безпорадні і на багато моментів здатні вплинути, у нас з’являється мотивація і сміливість рухатися вперед і щось міняти. Людина, яка не бере на себе відповідальність, рік за роком лає сусідів, комунальні служби, чиновників, місто чи країну, в якій живе, і вважає, що від неї нічого не залежить. Перед тим, хто взяв відповідальність, відкривається безліч шляхів. По-перше, переїхати. По-друге, спробувати ситуацію змінити, хоча б небагато: організувати суботник, щоб навколо стало чистіше, звернутися до суду та домогтися дотримання своїх прав, створити петицію та поборотися за реформу законодавства. По-третє, ми можемо чесно зізнатися собі, що не готові до активних дій та змін — і свідомо залишити все як є, але вже без скарг.

• Це допомагає впоратися з невизначеністю. Людині, яка пливе за течією та живе з упевненістю, що вона нічого не вирішує, насправді дуже непросто. Адже тоді виходить, що життя абсолютно непередбачуване і може грати з нами як завгодно, а ми не можемо нічого з цим зробити. Коли хтось бере на себе відповідальність, певності стає трохи більше. Якихось неприємних ситуацій можна запобігти, десь діяти впевненіше і швидше з ними впоратися. Скажімо, людина розуміє, що економічна ситуація погіршується і вона може втратити роботу. Той, хто не бере на себе відповідальність, житиме в страху, скаржитися, переживатиме, що залишиться без грошей, і з жахом чекатиме, чим усе закінчиться. Адже він ні на що не впливає, це все криза, політика та начальник. Той, хто несе відповідальність, може почати шукати роботу, вчитися чогось нового, щоб підвищити свою кваліфікацію, або влаштуватися на підробіток, відкласти трохи грошей, та хоча б дізнатися, як у разі чого стати на біржу праці та отримати допомогу з безробіття.
• Це допомагає створити більш гармонійні стосунки. Людина, яка бере на себе відповідальність, може вибирати своє оточення, вибудовувати особисті межі, говорити про те, що їй не подобається, спрямовувати стосунки в потрібне русло або припиняти їх, якщо вони не приносять радості. Той, хто не бере відповідальності, вважає, що все складається як складається, зробити нічого не можна і він просто приваблює не тих людей.

Чому взяти на себе відповідальність так складно? 

• Ми плутаємо відповідальність та контроль. Є думка, що це те саме, і бути відповідальним означає контролювати все і всіх у своєму житті. Це, звісно, ​​неможливо. Від нас ніяк не залежать погода, ціни на нафту або сусідський собака, який гавкає вночі й заважає нам спати. В результаті ідея відповідальності видається абсурдною та утопічною і людина від неї відмовляється. 
• Ми плутаємо відповідальність та почуття провини. Начебто «взяти на себе відповідальність» і визнати, що ти сам винен у всіх своїх невдачах. А цього ніхто не хоче, це неприємно. Тому людина йде в оборону і займає таку позицію: «Я ні в чому не винен, це все вони — спадковість погана, екологія безглузда, пробки величезні, чиновники продажні, жінки меркантильні і дороги ще жахливі». І, звісно, ​​не намагається нічого змінювати.
• Ми страждаємо від вивченої безпорадності. Звідки такий стан береться, достеменно невідомо. Є дві думки: це вроджена якість або, навпаки, придбана через не надто правильне виховання або низку пройдених невдач. Наприклад, під час експериментів люди змушені були слухати неприємні звуки та уникнути цього ніяк не могли. Внаслідок цього вони втрачали мотивацію і вже не намагалися вирватися з дискомфортних умов.

Що означає взяти на себе відповідальність?

Бути відповідальним – це розуміти, що ви можете зробити, а що – ні, усвідомлювати та приймати наслідки своїх дій чи бездіяльності та по можливості займати активну позицію.

• Спробуйте відмовитися від звинувачень. Визнайте, що звинувачувати себе чи оточуючих неконструктивно. Ця позиція дозволяє вам не діяти і рятує від розчарувань, адже якщо не намагатись нічого змінити, тебе не спіткає невдача і тобі не буде від цього боляче. Але при цьому вона закриває шляхи розвитку. Так, оточуючі й справді бувають у чомусь винні. Батьки не дали гарного старту і сформували у дитини комплекси. Робітники латають асфальт і тому з ранку дорогою до офісу жахливі затори. Начальник необ’єктивно оцінює ваші заслуги і просуває кар’єрними сходами свого знайомого. Але якщо ви фокусуєтесь на тому, що роблять інші, а не на тому, що під силу вам самому, ви тупцюєте на місці і не можете змінити своє життя на краще.
• Визначте, на що ви маєте змогу вплинути. Тільки будьте із собою чесні, не применшуйте та не перебільшуйте свої можливості. Випишіть все, на що ви реально можете вплинути в кожній конкретній ситуації, а на що зовсім ні. Ми не можемо скасувати дощ, але можемо купити класний плащ та гумові чоботи, в яких виходити з дому буде комфортніше. Ми не можемо змінити поведінку людини, яка нас ображає, але можемо дистанціюватися від неї.
• Поставте собі мету та дійте! Як тільки ви досягнете хоча б маленької мети, то станете впевненіше, краще зрозумієте, на що здатні, а значить, зможете подолати почуття безпорадності і зробити своє життя комфортнішим і насиченішим.

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

У минулих публікаціях #HelpNowPL неодноразово наголошував на тому, яку силу має єднання та розвиток ВІЛ-позитивної спільноти у Польщі. І сьогодні ми маємо на меті більш глибоко розкрити важливість такого дійства.

Досі існує стереотип, що на ВІЛ/СНІД, туберкульоз чи гепатит С хворіють виключно певні категорії людей: секс-працівники, ЛГБТ, люди, які живуть із залежностями, та колишні ув’язнені. Це так звані групи ризику. Однак групою ризику на сьогоднішній день є всі абсолютно люди, які хоч раз в житті мали незахищений сексуальний зв’язок. Основний шлях інфікування ВІЛ-інфекцією – статевий. Тобто, все доросле населення знаходиться під загрозою, якщо не дбає про безпечні та захищені контакти з партнерами. Далеко не завжди лікарі встигають розповісти про те, як убезпечити себе, що треба регулярно проходити тестування, чому потрібно обов’язково користуватися презервативами, або про можливість доконтактної або післяконтактної профілактики.

На цьому етапі саме спільноти можуть зробити свій внесок у боротьбу з ВІЛ/СНІДом. Наша організаційна робота та інформаційна діяльність можуть забезпечити максимальну обізнаність щодо заходів протидії поширенню ВІЛ-інфекції, приділяючи основну увагу потребам людей і надаючи допомогу всім, хто її потребує. Наприклад, інформаційні кампанії можуть допомогти населенню отримати достовірні дані, щодо важливості регулярного тестування, можливостей лікування і контролю над вірусом за допомогою пігулок, більш відповідального ставлення до збереження свого здорового та якісного життя. Для секс-працівниць, приміром, основною проблемою є страх відмови у послугах медиків із-за визнання своєї приналежності до групи ризику. Наразі багато жінок, дійсно в скрутних умовах і не мають іншого виду заробітку, але не можуть відверто говорити з лікарем щодо секс-роботи та необхідності постійного контролю здоров’я з купою дороговартісних аналізів (тим самим наражаючи на небезпеку себе і оточуючих). Саме рівні консультанти з представників спільнот сприяють створенню довіри до лікування АРТ,  розумінню відповідальності за своє життя та здорове життя оточуючих і близьких нам людей, допомагають залучити до всіх каскадів профілактики та лікування ВІЛ представників закритих стигматизованих спільнот.

Дуже важливо розуміти, що в Україні спільноти вплинули на зміну політики в галузі охорони здоров’я, на програми доступу до лікування та розробили ефективні методи залучення вразливих груп. Саме спільноти виборюють доступ до якісної медицини та лікарських засобів. 

Що ми можемо отримати долучаючись до спільноти?

• Спілкування. Це одна із головних потреб людей.
• Почуття приналежності. Відчуваючи себе частиною якоїсь спільноти, людина розуміє свою вагомість. Це підвищує впевненість у собі.
• Моральна підтримка. Ми ділимось один з одним своїми проблемами, переживаннями, розповідаємо про складні ситуації в житті, отримуємо підтримку та звільняємось від негативу.
• Відчуття захисту та безпеки, оскільки ти розумієш, що твої інтереси будуть відстоюватися і будуть захищені.
• Генерація нових ідей. Спільнота – відмінне середовище для реалізації задумів, оскільки разом з однодумцями ми відчуваємо себе натхненними.

Роль спільноти у протидії ВІЛ/СНІДу та доступу до лікування є вкрай важливою, адже саме люди стикаються з негараздами і знають, як їх подолати та закрити потреби. Вони хочуть бути частиною змін. Адже коли саме ми управляємо змінами, ті стають більш ефективними та стійкими.

Сьогодні українським біженцям у Польщі необхідна мобілізація спільноти та активістська діяльність, яка дозволить усунути перепони, що перешкоджають наданню та ефективності послуг з лікування та тестування на ВІЛ. Й як часто, саме завдяки вам – нашій спільноті у Польщі, ми вирішували досить складні випадки.

На нашу думку, вразливим групам людей необхідно об’єднуватися для того, щоб голосно заявляти про свої потреби і права, та, в першу чергу, не відчувати себе самотніми в життєвій ситуації. Також, таким чином, легше донести до суспільства, на що саме звернути увагу. Багато маленьких краплинок води об’єднуються у могутній, непереборний океан. Так і зі спільнотами. Звичайно, це непростий і тривалий процес, однак легше пройти цей шлях буде саме разом! Це додатковий ресурс для розвитку потенціалу вразливих до ВІЛ груп та обміну досвідом.

Тож долучайтесь до нашої спільноти! 

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

Під час війни багато хто з нас переживає різні емоції та певний рівень стресу. У такому стані ми можемо відчувати проблеми з концентрацією, не звертати уваги на голод, забувати про втому або менш важливий дискомфорт. Так само ми можемо забути прийняти необхідні ліки.

Саме тому #HelpNowPL підготував нас вас серію матеріалів про важливість прихильності до лікування. Що таке прихильність до лікування? Чому це так важливо? Які чинники впливають на прихильність до лікування? 

Сьогодні йтиметься про те, що саме відбувається у разі низького рівня прихильності, якщо ви забуваєте прийняти препарати або взагалі вирішили відмовитись від АРТ. 

Важливо знати, що люди, які живуть з ВІЛ, можуть отримати антиретровірусну терапію за місцем фактичного перебування! Надзвичайно важливо не переривати приймання антиретровірусних препаратів.

Одним із головних правил досягнення хорошого результату від приймання АРТ є її безперервність. Важливим показником ефективного застосування антиретровірусних препаратів є прихильність. Це свідоме дотримання пацієнтом режиму лікування та виконання рекомендацій лікаря, що стосуються часу прийому та призначеної кількості препаратів. Висока прихильність до лікування ВІЛ інфекції допомагає досягти найкращого контролю над вірусом.

Людина, яка живе з ВІЛ, щодня приблизно в один і той самий час приймає ліки, які пригнічуватимуть вірус імунодефіциту в її організмі та зупинятимуть його розмноження. Приймання АРТ пожиттєве, і переривати його не можна. Адже щойно змінюється режим приймання ліків, вірус може пристосуватися до нової ситуації та стати стійким ( резистентним) до антиретровірусних препаратів. Резистентність – це стійкість до чогось або до якогось впливу. У цьому разі ми говоримо стійкість вірусу імунодефіциту людини  до впливу антиретровірусних препаратів, внаслідок чого вони не діють і вірус продовжує безперешкодно розмножуватися.

Розуміння того, як час прийому впливає на концентрацію препарату в крові,  може допомогти вам виробити високий рівень прихильності. 

Більшість препаратів потрапляють у кров шляхом всмоктування через стінки шлунку.

• Після потрапляння в кров ці препарати виводяться через печінку й нирки.
• Більшість препаратів досягають максимальної концентрації в крові через 1-2 години. Концентрація має бути досить високою, аби ліки подіяли, але не настільки, щоб викликати побічні ефекти.
• Концентрація препарату згодом зменшується, адже він продовжує виводитися через печінку і нирки.
• Дозування АРВ-препарату підбирають у такий спосіб, щоб концентрація препарату була вищою за певний мінімальний рівень протягом усього періоду дії ліків. До наступного прийому препарату його концентрація в крові має бути все ще досить високою, щоб не виробилася резистентність. 
• Доки ви приймаєте препарат без пропусків, АРТ буде контролювати ВІЛ, 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік.
• Верхній графік показує, що, якщо ліки приймати вчасно, концентрація препарату не опускається за нижчу мінімальну, необхідну для того, щоб не виробилася стійкість до ліків. 
• Графік нижче показує, що, якщо препарат прийняти пізніше або взагалі пропустити прийом, його концентрація буде продовжувати падати. Якщо концентрація стає занадто низькою, щоб контролювати ВІЛ, може виникнути резистентність.

Саме нерегулярне приймання антиретровірусних препаратів призводить до того, що терапія перестає діяти. Адже пропуски приймання ліків дозволяють вірусу мутувати та ставати стійким до препаратів. Тому дуже важливо приймати антиретровірусну терапію регулярно, аби запобігти резистентності. Вірус, який не контролюється антиретровірусними препаратами, починає швидко розмножуватися. При цьому вірусне навантаження може зрости до тисяч та десятків тисяч, а рівень CD4-лімфоцитів – так само швидко знизиться, і ви запустите новий виток проблем зі здоров’ям. 

Існують й інші причини, чому не варто без потреби переривати терапію. Вірус, розмножуючись в організмі, призводить до постійного запалення через стимуляцію імунної системи. Тому в людей із високим вмістом ВІЛ у крові підвищується ризик серцево-судинних захворювань. 

Крім того, значно підвищується ризик розвитку опортуністичних інфекцій, тобто тих захворювань, які виникають у разі погіршення роботи імунної системи. Збудники таких хвороб є в організмі в багатьох людей, але вони стають причиною погіршення здоров’я, лише в разі зниження імунітету. Чим сильніше порушена робота імунної системи, тим більше захворювань може розвинутись у людини навіть одночасно (кандидоз, пневмоцистна пневмонія, герпевіруси, цитомегаловірус, токсоплазмоз, туберкульоз).

Ще один ризик переривання АРТ – швидший розвиток порушень у роботі центральної нервової системи. Тобто безконтрольне розмноження вірусу призводить до розладів пам’яті, мислення різного ступеня тяжкості. Деякі з цих опортуністичних хвороб впливають на незворотні зміни в мозку людини, порушуючи психічне здоровʼя. 

Також важливо не намагатися лікуватися самостійно, «за допомогою» сусідів чи Інтернету, оскільки будь-які захворювання в умовах зниження імунітету мають свої особливості. А серед них – можливість швидкого погіршення стану та незворотні наслідки (наприклад, втрата зору при цитомегаловірусній інфекції). Пам’ятайте – лікування призначає лише лікар! Ваше завдання – дотримуватися його рекомендацій.

Приймайте антиретровірусну терапію щодня в один і той самий час протягом усього життя. Це дозволяє зупинити розмноження вірусу, стримати його поширення в організмі та дати можливість імунній системі відновитися. Так ваш імунітет міцнішатиме, а ви почуватиметеся краще.

У наступних публікаціях ми поділимось тим, що може допомогти нам виробити високий рівень прихильності, а що може заважати.

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та нині знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

АРТ – антиретровірусна терапія, поєднання трьох і більше препаратів, які перешкоджають розмноженню ВІЛ та зупиняють подальший розвиток захворювання.

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини.

ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ – захворювання, спричинене ВІЛ, проявляється розвитком різноманітних захворювань при зниженні захисних сил організму.

CD4-ЛІМФОЦІТИ – клітини імунної системи, які допомагають правильно організувати реакцію організму на збудника захворювання, основна мета ВІЛ.

ВІРУСНЕ НАВАНТАЖЕННЯ – кількість ВІЛ у крові.

ІМУННА СИСТЕМА – сукупність великої кількості різних клітин та вироблюваних ними речовин, основним завданням яких є захист організму від збудників захворювань та неправильно працюючих усередині нього клітин.

ОПОРТУНІСТИЧНІ ІНФЕКЦІЇ – захворювання, що розвиваються у ВІЛ-інфікованої людини на тлі зниження імунітету.

МУТАЦІЯ – зміни в структурі ВІЛ, через які препарати можуть перестати діяти.

#HelpNowPl продовжує свою діяльність і окрім того, що хаб інформує українців, як отримати доступ до АРТ, ЗПТ (ПТАО), протитуберкульозних препаратів, ліків від вірусного гепатиту та ментальну допомогу, ми також успішно консультуємо, надаємо допомогу та інформацію щодо різних соціальних запитів. Часто від наших клієнтів ми отримуємо запитання, щодо трудових відносин в Польщі. Тому сьогодні розглянемо основні нюанси, мета яких – допомогти адаптуватись в новій країні. 

Перш ніж громадянин України зможе працювати, він зобов’язаний надати роботодавцеві копію дійсного документу, що дає йому право перебувати на території Польщі. Згідно з Законом про допомогу українським біженцям, з 24 лютого 2022 року дозвіл на тимчасове перебування отримують всі громадяни України, у яких є паспорт з відміткою про в’їзд, від вищезазначеної дати. Тобто паспорт з отриманим після в’їзду дозволом на перебування/номером PESEL UKR. Саме він відкриває доступ до ринку праці. Якщо у вас немає жодного документа з фотографією, який міг би підтвердити вашу особу, необхідно звернутись до найближчого Генерального Консульства України у Польщі.

Варто знати, щоб отримати консультацію з працевлаштування, можна звернутись до місцевого відділення Служби зайнятості. Спеціалісти працюють над тим, щоб надати тимчасовим біженцям комплексну допомогу, яка передбачає з’ясування ситуації майбутнього робітника, визначення компетенцій, підбір вакансій, інформування щодо варіантів розвитку кар’єри. Подібні послуги можуть надавати також центри планування і розвитку кар’єри. Щоб отримати консультацію телефоном, варто зателефонувати на інфолінію Zielona Linia або за номером відповідного центру. Крім цього, шукачі роботи мають доступ до сайту Zielona Linia, Центральної бази даних вакансій, мобільного додатку ePraca та порталів з пошуку роботи (як-от Aplikuj.pl – https://www.aplikuj.pl/), через які можна здійснювати пошук роботи самостійно.

У Польщі існує декілька видів договорів, що укладаються між робітником та роботодавцем. Якщо домовленість було укладено усно або в письмовій формі, в якій відсутні дані сторін чи підпис, праця вважається нелегальною й карається законом. Як саме, залежить від конкретної ситуації, але найчастіше, це штраф для обох сторін (керівника підприємства та робітника). 

Види Трудових договорів у Польщі:

• Umowа o pracę (Трудовий договір)
• Umowa zlecenie (Договір доручення)
• Umowa o dzieło (Договір підряду)
• Umowa B2B (Це для фізичних осіб-підприємців)
• Umowa zlecenie z podmiotem gospodarczym (Договір доручення з суб’єктом господарювання)
• Umowa o praktyki studenckie i absolwenckie (Договір про стажування студентів та аспірантів)

В нашій статті ми розглядаємо два найпопулярніші види трудових договорів у Польщі:

• трудовий договір (umowa o pracę), що регулюється Трудовим кодексом.
• договір доручення (umowa zlecenia), що регулюється Цивільним кодексом.

Трудовий договір (umowa o pracę) – контракт, що фіксує трудові відносини відповідно до Трудового законодавства Республіки Польща. Це важливо, оскільки інший документ як різновид цивільно-правових контрактів керується Цивільним кодексом. Трудовий договір може бути укладений на пробний термін, що дозволяє роботодавцю впевнитись у кваліфікаціях працівника, зрозуміти, чи підходить людина для виконання певної роботи, а працівнику натомість дозволяє ближче ознайомитись з умовами праці.

Трудовий договір з усіх різновидів оформлення трудових відносин найбільше захищає права працівника, що є його великою перевагою: 

• працівник має право на вихідну допомогу;
• заробітна плата не може бути меншою за мінімальну, тобто 3490 zl брутто;
• роботодавець зобов’язаний вести облік робочого часу. Передбачена оплата за понаднормову працю:
  • 100% — за роботу в нічний час, у неділю, святкові дні, які не є робочими днями;
  • 50% — за понаднормову роботу в робочі дні.
• розірвання договору з попереднім повідомленням:

• 2 тижні, якщо працівник працював менше 6 міс.;
• 1 місяць, якщо працівник працював не менше 6 міс.;
• 3 місяці, якщо працівник працював не менше 3 років.
• право на відпустку:
  • 21-26 днів – основна щорічна відпустка, кількість днів залежить від стажу роботи;
  • від 14 до 37 тижнів – відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • від 2 до 6 тижнів – відпустка для догляду за дитиною для батька.

• право на отримання допомоги по безробіттю;
• обов’язкове соціальне страхування: оплата лікарняних, страхування від нещасних випадків, медичне страхування.

Для працівника трудовий договір є найбільш бажаним, оскільки він передбачає максимальні гарантії в межах польського законодавства. Також будь-які зміни можна вносити до трудового договору лише за згодою працівника. Таким чином, роботодавець обмежений низкою норм Трудового законодавства і не в стані змінювати умови праці в односторонньому порядку. 

З мінусів можна виділити те, що роботодавець неохоче оформляє трудові відносини за допомогою трудового договору, оскільки це накладає на нього більшу відповідальність у порівнянні з договором доручення. 

Договір доручення (umowa zlecenia) – контракт, що фіксує трудові відносини відповідно до Цивільного законодавства Республіки Польща. Особливості договору: оплата працівнику тарифікується погодинно, не передбачається виплати та премії за понаднормові години роботи. До того ж, кількість таких понаднормових годин не лімітована.

Особливості договору доручення:

• метою договору є надання працівником конкретної послуги або системи послуг;
• не виплачуються лікарняні;
• погодинна ставка, яка не може бути меншою ніж 22,80 zl брутто/год, а від 1 липня 2023 23,50 zl брутто/год.
• не надається жодний вид відпусток;
• розірвання сторонами договору у будь-який момент, без попереднього повідомлення;
• відсутні такі пункти, як: умови праці, оплата праці, відпустка, страхування, зміни умов Договору;
• передбачається право на отримання допомоги по безробіттю після припинення трудових відносин.

Таким чином, потрібно пам’ятати, що з перспективи працівника найкраще заключати трудовий договір, адже він найбільше піклується про нього. Натомість, якщо у вас короткотривала проєктна робота, то краще обрати договір доручення. В даному випадку перевагою є відсутність попереднього повідомлення працівником (від 2 тижнів до 3 місяців) про розірвання трудових відносин.

При пошуку роботи в оголошеннях можна зустріти поняття «брутто» і «нетто», які стосуються заробітної платні. Багато українців не знають різницю між ними, отже не можуть коректно розрахувати свій заробіток.

Пояснюємо різницю, що ви не потрапили в незручне становище з польським роботодавцем.

Зарплата «брутто» означає, що сума винагороди вказана до відрахування податків. Зазвичай польські роботодавці вказують саме її. Пам’ятайте, що «на руки» ви отримаєте менше, ніж вказана сума брутто. Зарплата «нетто» – це сума після вирахування всіх податків і соціальних внесків. Будьте обачними й звертайте увагу на те, яка зарплата вказана у вакансії чи договорі про працевлаштування.

Отримуючи дохід за виконану роботу, кожен іноземець зобов’язаний заплатити податок. Оподаткуванню в Польщі підлягає весь дохід іноземців, якщо вони живуть, працюють та користуються банківськими послугами в Польщі. Достатньо однієї виконаної умови, щоб роботодавець міг утримувати відсотки з доходу та перераховувати їх до Податкової служби. Страхові внески можуть бути обов’язковими (закріпленими в умовах трудового договору) або добровільними (у випадку цивільно-правових договорів). 

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

Наразі сім’я Михайла живе у Золотоніському районі Черкаської області. Самі вони з міста Привілля, Сєвєродонецького району Луганської області. Батько, Михайло, і його син, Олександр, змушені були переїхати зі свого рідного міста, коли у хлопця виявилось важке захворювання. Олександру було поставлено діагноз – гепатит С. Родина не знала, з чого починати.

Одного дня, Михайло помітив оголошення у групі “Гуманітарна допомога” про HelpNow сервіс, де було згадано про допомогу хворим на гепатит С. Він вирішив звернутися з надією на підтримку. «Ваш представник швиденько відповіла на моє повідомлення й надала корисну інформацію про те, куди й як звертатися для отримання допомоги. Ми покроково виконували всі рекомендації по більш  глибокому обстеженню» – ділиться чоловік.

Завдяки HelpNow сервісу, Михайло та Олександр потрапили до сімейного лікаря, почали виконувати рекомендації щодо детальнішого обстеження. Було зроблено аналізи, сім’я відвідала гепатитний кабінет, де лікар призначив додаткову еластографію печінки та записав хлопчика на прийом.

Кілька днів потому, Михайло та Олександр повернулися з результатами обстеження до кабінету лікаря. З медичного кабінету вийшов син з шістьма коробочками ліків, які були призначені для лікування гепатиту С. Це була велика надія на перемогу над цим хитрим захворюванням! 

«Були й негативні моменти, зокрема, те, мене не пустили з сином до кабінету лікаря через інфекційний характер відділення. Та потім я зрозумів необхідність цих заходів для запобігання поширенню хвороби. Важливо дотримуватися всіх необхідних процедур і рекомендацій, щоб забезпечити належне лікування та здоров’я Олександра. Ми відчуваємо велику вдячність за надану вами допомогу.»

Так почалася нова сторінка у житті Михайла, Олександра та їх сім’ї. Вони сподіваються на перемогу над гепатитом С і готові боротися за здоров’я свого сина, підтримуючи один одного на цьому важкому шляху.