Ролики про профілактику ВІЛ-інфекції, передачі або публікації час від часу з’являються в засобах масової інформації. Вони трапляються не так часто, як інша реклама, але  у ваших дітей можуть виникнути питання на цю тему. Буде краще, якщо саме ви обговорите їх із ними, оскільки інформація, отримана з Інтернету або від друзів-ровесників, може бути дуже спотвореною та призвести до розвитку невиправданих страхів.

Зовсім маленькій дитині, напевно, достатньо знати, що не можна торкатися предметів, забруднених чужою кров’ю, особливо до голок та шприців. Якщо дитина побачить їх на майданчику, сходовій клітці тощо, одразу потрібно сказати про це батькам чи іншим дорослим. Старшій дитині, особливо підлітку, вже можна пояснити, що це захворювання, через яке організм стає незахищеним від інших інфекцій. Також можна наголосити на тому, що спосіб життя – початок статевого життя в дорослому віці, обмеження кількості сексуальних партнерів, запобігання за допомогою презервативів, невживання наркотиків, –  допоможе значно знизити ризик інфікування ВІЛ.

Водночас дитина повинна знати, як вірус не передається, і розуміти, що дружнє спілкування з ВІЛ-позитивною людиною не несе в собі загрози.

Коли і як повідомити свою дитину про те, що він (вона) чи ви інфіковані ВІЛ?

Розкриття ВІЛ-позитивного статусу дитині – важливий крок у сімейних стосунках. Якщо ви або ваш партнер інфіковані, напевно ви не раз думали про те, чи варто говорити про це дитині. Якщо так, то як краще це все ж таки зробити, адже такі відомості можуть дуже сильно вплинути на дитину. Ситуація ще більше ускладнюється, якщо сама дитина має ВІЛ-позитивний статус. Багато батьків вважають, що дітям краще не знати про це. Однак при цьому завжди залишається ймовірність, що дитина випадково дізнається від медпрацівника, інших, обізнаних з проблемою, родичів і тоді ситуація лише погіршиться, довіра до батьків буде втрачена.

Тут може бути лише одна загальна рекомендація – слухайте своє серце, не поспішайте приймати будь-яке рішення, добре все зважте й обміркуйте:

• у якому віці це краще зробити;
• якщо у сім’ї кілька дітей, чи говорити з усіма одразу;
• як пояснити, чому не слід розповідати про це іншим людям.

Якщо дитина починає ставити питання щодо стану свого здоров’я, регулярних відвідувань лікаря та здачі аналізів, – значить, вона готова до спілкування на цю тему. Добре буде, якщо раніше ви вже обговорювали теми сімейних секретів: про те, що не всю інформацію, почуту вдома, можна розповідати стороннім. Тоді, обговорюючи свій статус або статус дитини, ви зможете пояснити, що це теж стосується сімейних таємниць. Тобто поки ви не впевнені, що дитині можна довірити таємницю діагнозу, – краще відкладіть розмову.

Також будьте готові до того, що однією розмовою не обійдеться, і, попри докладні пояснення, у дитини постійно виникатимуть нові питання й на них знадобляться відповіді. Дорослим членам сім’ї необхідно вирішити, хто буде довіреною особою, з ким дитина зможе спілкуватися про ВІЛ щоразу, коли в неї

виникне така потреба.

Складно припустити, як відреагує на новину ваша дитина – гнів, страх, занепокоєння, недовіра, зміна поведінки. Будьте готові до цього, запасіться терпінням, згадайте скільки часу знадобилося вам, дорослим людям, для усвідомлення ситуації. Передусім, як показує практика, діти непокояться, що вони чи їх рідні скоро помруть.

А вже потім приходить страх, що з ними перестануть дружити або з них сміятимуться. Залежно від віку дитини, ви можете дозовано подавати необхідну інформацію. Малюкам до 5–6 років достатньо буде знати, що їхній організм не завжди добре справляється з інфекціями, а тому йому треба допомагати – ходити до лікаря, щоб бути здоровим. Старшим дітям пояснення, чому їх організм не справляється з мікробами, можна доповнити розповіддю про спеціальні клітини в крові, яких стало мало, тож вони не справляються зі своєю роботою. Молодшим школярам, ​​якщо це не було зроблено раніше, краще розповісти про позитивний статус, інакше діти можуть про все здогадатися самі, порівнявши інформацію, отриману в школі або із засобів інформації, зі своїм життям. Крім повідомлення про діагноз, особливий акцент слід зробити на тому, що, дотримуючись режиму, вчасно приймаючи ліки, правильно харчуючись, дитина зможе вести життя, яке не відрізнятиметься від життя його друзів.

Для цього віку дуже характерним є бажання поділитися інформацією з друзями,

тому необхідно запобігти такому розвиткові подій, пояснивши, що

багато людей мало знають про ВІЛ, тому бояться і можуть погано ставитися до ВІЛ-позитивних людей.

Підліток вже повинен знати про свій статус. Питання про нерозголошення інформації в цьому віці стоїть вже не так гостро, оскільки молоді люди розуміють важливість довірених їм відомостей і можуть приймати обдумані рішення. Проте назріває нова хвиля питань, пов’язана із початком статевого дозрівання. На перший план виходить обговорення безпечної сексуальної поведінки, небажаності раннього початку статевого життя, методах запобігання захворюванням, що передаються статевим шляхом, та небажаної вагітності.

Розмова про ВІЛ, особливо якщо мова йде про розкриття статусу, – це відповідальний момент, до якого потрібно добре підготуватися. У розв’язанні даного питання помічниками можуть стати емоційна підтримка близьких людей і професійна допомога з боку фахівців (психологів, консультантів, лікарів).

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!