Шлях до терапії та нового життя: історія Марини

Марина (ім’я змінено) разом із трьома дітьми приїхала до Польщі, рятуючись від війни. Вона живе в невеликому селі, далеко від міста та спеціалізованих клінік. Її статус ВІЛ для неї — тема табу, вона боялася, що про це дізнаються сусіди чи місцеві. «Я дуже соромилась і боялась. Не знала, як сказати людям, що мені треба до лікарні саме через ВІЛ. Думала, що мене засудять, відвернуться», — ділиться Марина.

Рік тому вона вперше звернулася до консультанток Фундації HelpNowHUB, щоб стати на облік і отримати польську терапію. Та дорога була довгою й непростою: постійні перепони — хвороби дітей, власні проблеми зі здоров’ям, страх і невміння зорієнтуватися, як дістатися до лікарні.

Фахівчині HelpNowHUB не здавалися: чотири рази записували Марину на прийом, телефонували, підтримували, пояснювали крок за кроком, що робити. «Мене підтримували навіть тоді, коли я сама вже не вірила, що в мене щось вийде. Консультантка була поруч у телефоні, записувала мене знову і знову, пояснювала на реєстратурі все за мене», — згадує Марина.

Переломний момент настав, коли Марина вирішила відкритися місцевим полякам, які іноді допомагали їй із транспортом. Вона зважилася розповісти про свій статус — і отримала не осуд, а підтримку. «Вони мене вислухали і сказали: “Не хвилюйся, ми допоможемо”. Відвезли мене до клініки, ще й машину організували на зворотну дорогу. Це було для мене несподівано і дуже важливо», — каже вона.

Під час візиту консультантка Фундації супроводжувала Марину дистанційно: допомогла на реєстратурі, проконтролювала всі кроки. В результаті Марина пройшла обстеження, зробила рентген (через перенесений раніше туберкульоз) і отримала терапію на два місяці. «З учорашнього дня я приймаю польську терапію. Я стою на обліку. Це для мене величезний крок», — говорить Марина.

Її рішення подбати про власне здоров’я зміцнилося і через особисту трагедію: в Україні помер її чоловік, який теж жив із ВІЛ, але не лікувався. Тепер Марина чекає на наступний візит у жовтні, щоб дізнатися результати аналізів і продовжити терапію. Вона зізнається, що якби не підтримка HelpNowHUB, вона могла б так і не наважитися зробити цей крок. «Без Фундації я не впоралася б, дякую вам!», — ділиться Марина.

***

Публікацію підготовлено в рамках проєкту “From heart to heart” в партнерстві з Zjednoczenie Pozytywni w Tęczy та Step by Step Fundacja за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.

Підтримка для українців з ВІЛ у Німеччині: психологічна, соціальна та юридична допомога

Мережа Deutsche Aidshilfe, 100% LIFE Germany та Національна гаряча лінія з ВІЛ/СНІДу об’єднали ресурси, щоб допомогти українцям у Німеччині із ключових спільнот.

Українці, які живуть з ВІЛ та представники спільнот у Німеччині, можуть безкоштовно отримати психологічний супровід від фахових спеціалістів. Для цього достатньо заповнити коротку форму на hiv.helpme.com.ua. Після цього з вами зв’яжеться психолог, щоб узгодити час першої відеосесії. Консультації проводяться через захищену онлайн-платформу і допомагають впоратися зі стресом, емоційним навантаженням та полегшити процес адаптації у нових умовах.

У разі, якщо вам потрібна кризова підтримка «тут і зараз», можна звернутися на Загальнонаціональну гарячу лінію з питань ВІЛ/СНІД. Вона працює цілодобово та доступна для дзвінків з-за кордону. Ви можете зателефонувати напряму за номерами +380 44 290 40 89 або +380 93 023 82 43, а також замовити безкоштовний дзвінок через сайт saapf.kiev.ua. Окрім кризової допомоги, консультанти гарячої лінії надають інформацію про можливості отримання медичних і соціальних послуг у Німеччині.

Важливим інструментом для українців є також юридичний чат-бот 100%LIFE, який допомагає знайти відповіді на поширені запитання щодо перебування у Німеччині. У боті можна дізнатися про ВІЛ і право на проживання, медичне страхування, соціальні гарантії, питання нерозголошення статусу, а також про захист від дискримінації. Чат-бот доступний у Telegram @100%LifeBOT, у Viber (100Life bot), у Facebook Messenger (100%Life_bot) та на сайті network.org.ua/pravova-dopomoga. Для зручності достатньо обрати розділ «Питання Німеччина».

Крім того, в Німеччині діє спільнота “100% Життя. Німеччина”, яка об’єднує українців і надає простір для взаємопідтримки. Долучитися до групи можна через сторінку у Facebook: facebook.com/100life.germany.

Усі ці можливості реалізуються в рамках спільного проєкту Deutsche Aidshilfe, 100% LIFE Germany та Національна гаряча лінія з ВІЛ/СНІДу, за підтримки Elton John AIDS Foundation.

***

Нагадуємо: якщо ви чи ваші близькі є представниками ключових груп, опинилися за кордоном та потребуєте інформації, як отримати доступ до АРТ, замісної підтримувальної терапії, протитуберкульозних препаратів, ліків від вірусного гепатиту, психологічної чи правової допомоги у країні перебування — для вас працює HelpNow Сервіс.

Отримати допомогу можна через:

WenDo — шлях жінок до сили та впевненості: інтерв’ю з Наталею Тюнягіною

У світі, де жінки та дівчата щодня стикаються з різними формами насильства — від прихованих маніпуляцій до відкритої агресії, — особливої ваги набувають методи, що допомагають відчувати силу, впевненість і захищеність. WenDo, що в перекладі означає «Шлях жінок», — це не просто курс самозахисту. Це цілісний підхід, який поєднує фізичні техніки, розвиток асертивності та усвідомлення власних кордонів. На тренінгах створюється безпечний простір, де учасниці можуть не лише здобути практичні навички, а й розвинути внутрішню силу, навчитися використовувати голос, мову тіла та право на «ні» як інструменти самозахисту.

Цього року серія тренінгів WenDo відбудеться в рамках соціального проєкту «Ми різні – ми рівні!», що реалізується Fundacja HelpNow HUB за підтримки AIDS Healthcare Foundation (AHF). Ініціатива спрямована на підтримку жінок-мігранток та представниць вразливих груп у Польщі, які особливо потребують ресурсів для протидії гендерному насильству.

Про власний шлях у WenDo, трансформацію, яку приносить цей метод, та про те, чим він відрізняється від класичних курсів самооборони, ми поговорили з членкинею правління Fundacja HelpNow HUB, активісткою, тренеркою та випускницею Академії WenDo Наталею Тюнягіною.

Наталю, Ви були ученицею Академії WenDo, а тепер є дипломованою тренеркою. Як Ви вперше дізналися про WenDo і що Вас зацікавило в цьому методі?

— Ще у 2022 році я вперше побачила публікацію-оголошення про набір на третю Академію WenDo. Це була перша Академія для українських активісток. На той момент я побоялася подаватися, бо, читаючи програму, злякалася, що не впораюся, не «дотягну». Також лякала тривалість навчання — майже рік.

Буквально за кілька місяців на одному з громадських заходів я познайомилася з дівчиною, яка поділилася досвідом участі у тренінгах WenDo. Вона говорила, як кардинально змінилося її життя та ставлення до себе як жінки. Це звучало з таким захопленням, що я зрозуміла: WenDo — це інструмент для щоденного життя, від конфліктів у транспорті до протидії булінгу чи домашньому насильству. Тоді я теж «загорілася» бажанням потрапити на такий тренінг.

З того часу WenDo почало буквально переслідувати мене: у соцмережах, у розмовах із жінками, які його проходили. А у 2023 році з’ясувалося, що однією з учасниць третьої Академії була моя давня знайома. Вона запропонувала провести свій дипломний тренінг у Хайнувці, невеликому містечку, де я зараз живу. Звичайно, я погодилася. Моє завдання було знайти жінок і приміщення.

Після участі у дводенному 12-годинному тренінгу я остаточно зрозуміла: іду на четверту Академію тренерок. Подала заявку і пройшла відбір.

Чи змінилося Ваше відчуття власних кордонів після проходження Академії WenDo?

— Так, дуже суттєво. Я навчилася чіткіше визначати, де проходять мої психологічні, емоційні та фізичні межі, і впевнено їх захищати. Тепер я краще розумію, що для мене прийнятно, а що — порушення моєї безпеки чи комфорту.

Раніше могла погоджуватися «аби не конфліктувати», але WenDo навчив мене говорити «ні» без страху чи сорому. Якщо хтось ігнорує мої кордони (небажані дотики, маніпуляції), я вже не замикаюся, а дію: голосно заявляю про неприйняття або використовую фізичні техніки, якщо загроза реальна.

WenDo дало мені не лише знання, а й впевненість, що мої кордони — це моє право, а їхній захист — норма.

WenDo називають «Шляхом жінок». Як би Ви своїми словами пояснили цю назву?

— WenDo — це Шлях жінок, тому що він не просто вчить самозахисту, а допомагає відчути внутрішню силу, яка вже є в кожній із нас. Це більше, ніж техніки, — це філософія, яка навчає поважати себе, сміливо визначати свої межі та не боятися їх захищати, об’єднуючи розум, тіло та емоції.

WenDo — це про те, щоб перестати бути «зручною» й почати бути вільною. Тут немає місця ролі жертви — лише гідність, самоповага та здатність постояти за себе, не лише фізично, а й усвідомленим вибором бути недоторканною.

У чому відмінність WenDo від класичних курсів самооборони?

— WenDo — це не просто набір фізичних прийомів, а цілісна система жіночого захисту. Вона поєднує психологічну підготовку, профілактику насильства та фізичні техніки, адаптовані до жіночої фізіології та соціального досвіду.

На відміну від традиційних тренінгів, де головне — техніка удару, WenDo вчить передбачати небезпеку, впевнено говорити «ні», використовувати голос і мову тіла, щоб запобігти конфлікту. Фізична сила застосовується лише у крайніх випадках. WenDo розкриває внутрішню силу жінки, а не просто «тренує кулаки».

Як Ви створюєте безпечний простір, щоб учасниці могли ділитися особистим досвідом?

— Передусім через чіткі правила взаємоповаги: анонімність (за бажанням), заборона на осуд, оцінки чи непрохані поради, а також принцип «стоп» (будь-яка учасниця може зупинити процес, якщо тема для неї болюча).

Ми, тренерки, спочатку ділимося власними історіями, щоб розрядити атмосферу. Усі вправи проводяться у форматі «не змушуємо, а запрошуємо» — вибір завжди за учасницею. Важливо також, щоб простір був фізично захищеним: зачинені двері, телефони відкладені, а місце занять обране як нейтральне та безпечне.

Які вправи чи техніки зазвичай викликають найбільший інтерес чи емоційний відгук?

— Одні з найбільш емоційно значущих вправ у WenDo — це гучне відпрацювання слова «НІ». Учасниці вчаться викрикувати його з усієї сили, часто вперше в житті — без вибачень. Це викликає сльози, сміх, а головне — усвідомлення, що вони можуть бути голосними, «незручними» і при цьому залишатися в безпеці.

Великий ефект мають і вправи з рольовим проживанням ситуацій відстоювання кордонів: відмова нав’язливій колежанці чи реакція на токсичний коментар рідних. Це не лише про технічну відповідь, а й про фізичне відчуття своєї сили. Жінки часто кажуть після таких вправ: «Я нарешті відчула, що мої кордони — це не просто слова, а щось реальне, що можна захистити тілом і голосом».

Ми спеціально створюємо «ефект безпечного вибуху»: учасниці можуть експериментувати з агресивними жестами чи різкими тонами, не боячись осуду, щоб потім у житті використовувати ці навички вже свідомо.

Чи трапляються випадки, коли учасниці після тренінгу розповідають про ситуації, де вони змогли застосувати знання WenDo?

— Так, і це дуже цінно. Одна жінка розповіла, як незнайомий чоловік намагався притиснути її у натовпі. Замість того, щоб «стиснутися», вона зупинила його різким поглядом (як вчили на тренінгу) і гучним «Відійдіть!». Нападник відступив, і вона зрозуміла, що його сила була у її мовчанні.

Ще одна учасниця, яка завжди мовчала під час сварок із чоловіком, уперше сказала: «Я не буду це обговорювати, поки ти не заспокоїшся». Він остовпів, а вона відчула, що контролює ситуацію.

Це не «героїчні» історії, а повсякденне застосування WenDo — і саме для цього він створений.

Як WenDo допомагає долати внутрішні бар’єри, такі як сором чи страх?

— Через фізичний досвід власної сили. Коли жінка вперше гучно кричить «НІ!», звільняється від захоплення чи відпрацьовує удар, вона буквально відчуває, що має право на захист. Це перезаписує психологічні блоки.

Страх і сором зникають, бо тіло запам’ятовує: «Я можу реагувати», а розум усвідомлює: «Моя безпека — не егоїзм, а норма».

Ми як тренерки створюємо ситуації успіху. Наприклад, учасниця, яка раніше мовчала, у безпечних умовах тренінгу вперше відстоює межі. Цей контраст стає справжнім проривом.

В рамках проєкту «Ми різні – ми рівні!» за фінансування AIDS Healthcare Foundation заплановано проведення п’яти тренінгів WenDo. Де саме вони пройдуть і як можна подати заявку?

— Цей проєкт для нас особливий, бо тренінги проводитимуться для жінок-мігранток та представниць вразливих груп, які стикаються з підвищеним ризиком гендерного та домашнього насильства. Через мовні бар’єри, соціальну ізоляцію чи нестабільний правовий статус багато хто з них залишаються беззахисними. Ми як тренерки прагнемо навчити їх не лише фізичному захисту, а й стратегіям протидії маніпуляціям, відстоюванню кордонів і пошуку допомоги.

Тренінги плануються з середини вересня у Варшаві, Бидгощі та Білостоці. Конкретні дати й місця буде оголошено на нашій сторінці у соцмережах. Щоб подати заявку, потрібно буде заповнити Google-форму за посиланням (воно з’явиться найближчим часом). Участь безкоштовна.


Матеріал підготовано в рамках соціального проєкту «Ми різні – ми рівні!», що реалізується Fundacja HelpNow HUB за підтримки AIDS Healthcare Foundation (AHF).

Новий початок: історія Сергія в Іспанії

«Моє життя не було простим. Довгий час я жив із залежністю, і замісна терапія стала тим, що допомогло мені не втратити себе», — розповідає Сергій (ім’я змінено).

В Україні він стояв на обліку, отримував лікування, але коли переїхав до Іспанії, опинився у новій країні без знайомих і підтримки. «Було важко зрозуміти, куди звертатися. Я не знав, як продовжити терапію і де знайти потрібних фахівців. Й це паралельно із пошуками роботи, житла… Все й одночасно». Саме тоді він почув про сервіс HelpNow. «Я отримав контакт клініки, де змогли продовжити моє лікування, пояснили, як працює система». Сергій відмічає, що ставлення до нього персоналу було привітним, із розумінням – що опинився у складній ситуації, що іноземець й потребує допомоги. Ніякого засудження, лише увага. Він відзначає, що зараз вже є графік та розуміння, що буде завтра. І це вкрай важливо.

«Для мене головне — зберегти контроль над собою і рухатися далі» – ділиться Сергій. «А замісна терапія — це моя можливість жити без страху. Дуже дякую, що ви підтримали мене на цьому шляху!».

***

Публікацію підготовлено в рамках проєкту “From heart to heart” в партнерстві з Zjednoczenie Pozytywni w Tęczy та Step by Step Fundacja за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.