Категорія: Новини

В рамках діяльності сервісу #HelpNow у співпраці із Центром громадського здоров’я МОЗ України пройшла перша онлайн зустріч з лікарями, які працюють по всій країні, аби об’єднатись та забезпечити в умовах воєного часу ефективну медичну допомогу українцям, які живуть з ВІЛ.

Сергій Антоняк, старший координатор HelpNow HUB та клінічного компонента, представив ключові напрямки роботи, основні активності, оновлений медичний компонент із використанням електронних засобів комунікації в режимі онлайн за принципом телемедицини.

Мета – забезпечити орієнтований на потреби людини, яка живе з ВІЛ, ефективний медичний супровід та підтримку в умовах воєного часу, вимушеного переміщення українців в межах країни та за кордон, порушень медичної інфраструктури та логістики, виникнення нових викликів, пов’язаних із війною внаслідок агресії рф проти України.

Ларисою Гетьман, Завідувачкою відділу управління та протидії ВІЛ-інфекції Центру громадського здоров’я МОЗ України, було представлено алгоритм обміну медичними даними між лікарями, які надають допомогу людям, які живуть з ВІЛ й опинились за кордоном через військову агресію рф, а також, роль клінічних координаторів #HelpNow: 

Сьогодні, в цих складних умовах, ми бачимо необхідність в посиленні клінічного компонента, наші пацієнти мігрують як в середині країни, так і поза її межами. Виникає багато питань як у самих пацієнтів, медичних працівників, так і в обміні даними між клініцистами в різних країнах. Тому ми дякуємо нашим партнерам #HelpNow в рамках діяльності Альянсу громадського здоров’я за підтримки The Global Fund, що є можливість посилити саме цей напрям.

Лариса Гетьман

Детальніше про клінічний компонент, систему роботи лікаря з пацієнтом та подальшого медичного нагляду, комунікації щодо клінічних питань між колегами- лікарями, які безпосередньо надають допомогу пацієнту з ВІЛ, розповіла Світлана Антоняк, Заслужений лікар України, яка працює в клініці інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В. Громашевського НАМН України. 

Наше завдання максимально зберегти контакти з нашими пацієнтами, надавати їм консультування з клінічних питань за принципом телемедицини та допомогти на новому для них місці, в нових умовах продовжити антиретровірусну терапію та отримати інші медични послуги, яких вони потребують, в тому числі ОЗТ, лікування ТБ, вірусних гепатитів, супутніх захворювань.

Світлана Антоняк

Історія Ольги (ім’я змінено) із Черкас, дещо відрізняється від тих, що ми чуємо останнім часом. Дівчина опинилася у Польщі 7 місяців тому, поїхала з чоловіком на підробіток. Планувала лише на три місяці «подивитися-спробувати», тому й АРТ у рідному місті лікарка виписала лише на цей період (у місцевому СНІД-центрі Ольга стояла на обліку з 2016 року). Умови роботи виявилися прийнятними, і сім’я прийняла пропозицію залишитися в Польщі. Зателефонувавши своєму соціальному працівникові в Україні, Ольга запитала, чи зможе він взяти у лікаря терапію знову на три місяці і передати їй ліки. Це вдалося, але час пролетів дуже швидко і доступ до терапії знову опинився на порядку денному. На той момент в Україні вже йшла війна, передача виявилася неможливою, був ризик переривання. 

Дівчина вирішила шукати інформацію спочатку в інтернеті, сподіваючись, що хтось зіткнувся з подібною ситуацією і зможе поділитися контактами, але так нічого і не знайшла. Ольга набрала соціального робітника. «Він одразу порадив сервіс #HelpNow і дав посилання на інформацію, як зв’язатися. Я залишила заявку і отримала відповідь – мене просили уточнити, якої терапії я потребую. Я надіслала фотографії своїх ліків і буквально протягом півгодини у мене був на руках повний список усіх клінік Польщі з контактами, де надають українцям потрібну допомогу.»

«Їхнє ставлення я можу описати одним словом – чудове! Мене попередили, що треба виділити три дні на обстеження. Вибрали зручні для мене. А на запитання, що взяти із собою, відповіли – нічого, крім особистих речей. Це безкоштовно. Вдячна вашому сервісу та польським лікарям за надану мені допомогу!»

Ольга вирішила одразу поїхати до найближчого медичного центру (опинився у місті Зелена-Гура). Її вислухали, зняли копії документів (закордонний паспорт та песель – ідентифікаційний код людини у Польщі), завели картку й призначили зручний час для прийому у лікаря. У потрібний час дівчина пройшла його первинний огляд, отримала на місяць терапію та рекомендацію – пройти повне обстеження, тому що час іде, потрібно знати свій стан. 

Джерело запису

Нова історія надання допомоги #HelpNowврятовані 

Оксана (ім’я змінено) приїхала у Німеччину в кінці березня з мамою – обидві жінки з Миколаєва, у дорозі були 3 доби: спочатку з волонтерами по Україні, діставались до кордону з Польщею. Потім до міста N, де вони й зупинились. Дівчина приймає АРТ з 2018 року, стояла на обліку весь цей час, але перед виїздом не встигла потрапити до лікаря й поновити запас терапії. На момент приїзду до Німеччини її лишалось зовсім мало.

«З перших днів в Німеччині я шукала інформацію про допомогу для людей з ВІЛ. Знайшла в Інтернеті пост про сервіс #HelpNow, там був перелік месенджерів для зв‘язку. Відправила заявку на допомогу ввечері, зранку надійшла відповідь щодо найближчих до мене центрів допомоги людей з ВІЛ. Я вибрала, зателефонувала до них. Реєстратура поставила термін (прийом) на зручний для мене час. Приїхала, поспілкувалася, лікар зробив огляд, зафіксував час для здачі аналізів. В цей же приїзд мені видали рецепт на 3 місяці терапії. Все так швидко!»

В аптеках поряд з лікарнею потрібного препарату не було, тому Оксана його замовила в аптеку за місцем проживання. Й вже за добу їх було доставлено.

«Дякуємо #HelpNow за зворотній зв’язок та підтримку!»

Історія Ніки до останнього часу була схожа на багато інших в Україні: життя в одному з районів Київської області, двоє дітей, люблячий чоловік, робота. Ніка стоїть з 2016 року на обліку, з тих пір безперервно приймає АРТ. 13 березня 2022 року поділило життя на «до» та «після», коли вона опинилась сама з дітьми у Варшаві, діставшись туди евакуаційною електричкою. Чоловік залишився вдома.

Терапії залишалося на тиждень, але документів із собою жодних Ніка не мала (коли втікали з-під обстрілу, було не до них). Тільки баночка із пігулками. Дівчина вирішила шукати онлайн, хто може надати медичну допомогу українцям у Польщі. Потрапила на TikTok одного з волонтерів – на своєму каналі він зробив розділ із запитаннями для біженців. Ніка зайшла до блоку з медицини та побачила інформацію про #HelpNow сервіс. Написала повідомлення на Facebook, а вже наступного дня їхала до медичного центру. Там зробили аналізи, її оглянули, завели картку. Персонал здивував дівчину своєю душевністю – медсестри включали перекладач на телефонах, щоб доступніше все пояснити, а лікар буквально за руку відвів у аптеку, де їй надали ліки на місяць. Наступний прийом призначили також одразу. Ніка була приємно вражена.

«Коли їхала до медичного центру, не знала, як обернеться. Ми з чоловіком навіть обговорювали відправлення терапії з України до Польщі, ось тільки зрозуміло, що посилка могла стати «золотою» за вартістю. Здорово, що так склалося. Не чекала такої підтримки, дякую!».

Катерина (ім’я змінено) із Кривого Рогу, зараз живе та шукає роботу в Польщі. У місті N опинилася у середині березня – до останнього не хотіла залишати рідну домівку. Але коли російські війська підійшли впритул до Кривого Рогу, а над самим містом почали літати винищувачі, страх за дитину взяв угору, і вона наважилася. 16 березня доїхала до Львова, потім сіла електричкою до Пшемишля.

У травні два роки як дівчина приймає терапію і на момент приїзду в іншу країну АРТ у неї на руках залишалося до середини квітня – Катерині пощастило, перед самим від’їздом настав час забрати черговий курс на місяць. Однак що далі і хто зможе допомогти з ліками, адже жодних медичних виписок із собою не було? Питання залишалося відкритим.

«У Криворізькому центрі СНІДу є соціальні працівники, за якими закріплено клієнтів. Я написала своєму – Олександру (ім’я змінено), описала всю ситуацію, запитала, що робити. Він сказав, що постарається допомогти і буквально того ж дня передав посилання на сторінку Facebook про сервіс #HelpNow. Спочатку я заповнила Google форму і ще написала в особисті повідомлення на Facebook – там мені швидко відповіли, скинули документ з інформацією по країнах, куди можна звернутися у разі, якщо потрібна АРТ. Я знайшла найближче собі місто – Хожув і поїхала.»

Катерина зізнається, що не дзвонила до клініки перед виїздом, бо не знає польської та побоялася, що її не зрозуміють. Приїхавши рано-вранці, вона підійшла на вході до охоронця і прочитала йому інформацію з переданого файлу. Чоловік одразу показав, куди їй треба. Почекавши в невеликій черзі на реєстратурі, дівчина «ламаною» польською спробувала пояснити суть свого візиту. Її дуже доброзичливо зустріли, уважно вислухали та підтвердили – так, вона за адресою. Допомога буде, єдине, варто почекати до обіду, тому що на момент відвідування Катерини проходить обхід. Але у 12 лікар прийме. 

«Що цікаво – у медичній карті клієнта записують не ім’я та прізвище, а надають код. На жодній я не побачила імені. Код треба берегти і називати при черговому відвідуванні лише його. До речі, при заповненні картки клієнта можна вказати довірену особу/осіб, хто може приїхати за терапією замість людини у призначену дату. Це дуже зручно, особливо якщо живеш далеко або влаштовуєшся на роботу і з графіком ще не зрозуміло. Мені, на жаль, вказати нема кого, але думаю, для інших українців це важливо знати. І хочу сказати спасибі вашому сервісу: з моменту звернення до HelpNow до терапії на руках – тиждень!»

Прийшовши у потрібний час, дівчині дуже швидко завели медичну картку та провели до лікаря. Він уважно оглянув її, зважив, перевірив лімфовузли, детально розпитав, як давно приймає терапію, чи є хронічні хвороби, якісь скарги. Катерина захопила з собою ліки – лікар сказав, що таких у Польщі немає, але доступні аналоги і вони взаємозамінні, і коли я повернусь додому в Україну, зможу знайти таку саму терапію. Говорив польською повільно і постійно перепитував, чи все дівчина розуміє. Навіть намагався російською підібрати слова, якщо бачив, що ні. Наприкінці прийому призначив на липень обстеження крові, видав терапію на місяць та призначив дату наступного приїзду за АРТ.

Джерело

Відкриваємо рубрику “#HelpNowврятовані. Це історії українців, яким допоміг сервіс отримати життєво необхідні ліки закордоном. 

Олена (ім’я змінено) у рідній Україні тривалий час стояла на обліку, приймала АРВ-терапію і не могла собі уявити, що одного дня доведеться тікати від війни, покинувши все. На початку березня вона опинилася у Польщі, невеликому містечку на заході – Осьно-Любуську. Терапії залишалося критично мало. Олена відчувала відчай і почала шукати через знайомих інформацію, де можна отримати ліки.

«Про сервіс #HelpNow почула від консультанта… з Берліна – дізнавшись, що я в Польщі, він надіслав посилання на сайт провідної організації в Німеччині, що надає допомогу ВІЛ-позитивним людям, де серед партнерських сервісів для українців був вказаний Ваш. Я обрала Інстаграм як канал зв’язку з #HelpNow і мені швидко надіслали інформацію зі списком адрес у Польщі. Знайшла найближче місто (ним виявився Познань), зателефонувала за вказаним телефоном, домовилась та поїхала.»

За словами Олени, прибувши на вокзал Познань, вона звернулася за допомогою до поліцейських і була вражена їхньою доброзичливістю: «Класні хлопці, самі відвезли до шпиталю!» Лікар також виявився дуже уважним, скрізь супроводжував дівчину, щоб не заблукала. На місці провели одразу обстеження, у Олени взяли аналіз крові, завели персональну картку та видали терапію на три місяці (Тівікай та Емтрицитабін+Тенофовір).

«Адресу в Познань перевірено особисто! Дякую за Вашу реальну допомогу!», – написала #HelpNow вдячна дівчина.

Джерело