Місяць: Жовтень 2026

Повернення додому без проблем із доступом до терапії: історія Наталії

Наталія (ім’я змінено) вже тривалий час живе в Польщі. Тут вона отримує замісну підтримувальну терапію (ЗПТ), має звичний порядок відвідування лікаря та знає, куди звертатися з питаннями лікування. Але зараз жінка планує повернутися до України. І серед усіх питань, пов’язаних із поверненням, найважливішим для неї стало продовження терапії.

На відміну від багатьох українців, які звертаються до сервісу HelpNow перед виїздом за кордон, Наталія потребувала допомоги зі зворотним маршрутом — із Польщі до України.

Остаточно з містом, у якому житиме після повернення, вона ще не визначилася. Розглядала три варіанти й хотіла заздалегідь з’ясувати, де зможе отримувати ЗПТ та що потрібно зробити, аби після приїзду якнайшвидше продовжити лікування.

«Я ще вирішую, куди саме повертатися. Є три міста, які розглядаю. Але мені важливо не просто вибрати, де жити, а й розуміти, що там із лікуванням. Не хочу приїхати й тільки тоді починати шукати, куди звертатися».

Із цим запитом Наталія звернулася до Фундації HelpNowHUB. Консультантка зібрала для неї інформацію про пункти надання замісної підтримувальної терапії в усіх трьох містах, які розглядала жінка. Надала адреси відповідних закладів, посилання на інформаційні ресурси щодо ЗПТ в Україні та пояснила, які документи варто підготувати ще під час перебування в Польщі.

Окрему увагу приділили медичній документації. Наталія отримала перелік документів, які необхідно взяти із собою, щоб після повернення було простіше оформити продовження терапії в українському медичному закладі.

«Про документи я якраз і хвилювалася. Бо одне діло — знати адресу лікарні, а інше — приїхати й виявити, що я не взяла якусь довідку з Польщі. Тепер маю список і можу все підготувати, поки ще тут».

Крім того, консультантка знайшла для Наталії спеціалізований чат для учасників програм ЗПТ, де можна поставити запитання, поспілкуватися з іншими людьми, які отримують терапію, та знайти додаткову практичну інформацію.

Для жінки це ще одна можливість уточнювати деталі вже під час підготовки до повернення, особливо якщо виникнуть нові запитання щодо обраного міста чи порядку звернення до медичного закладу.

Наразі Наталія ще перебуває в Польщі. Вона не прийняла остаточного рішення щодо міста повернення, але вже має інформацію про доступні пункти ЗПТ, необхідні документи та контакти, які можуть знадобитися після приїзду.

«Тепер можу порівняти варіанти й вирішувати, куди їхати. Добре, що не доведеться шукати всю цю інформацію вже на місці. Поки я ще в Польщі, є час зібрати документи, уточнити деталі й нормально підготуватися».

***

Публікацію підготовлено Fundacją HelpNow HUB в рамках проєкту «From heart to heart» у партнерстві з Fundacją Step by Step та Fundacją Res Humanae, за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.

Перший прийом у Литві: історія Ірини

Два місяці тому Ірина (ім’я змінено) переїхала з України до Литви. Поступово вона почала облаштовуватися на новому місці, вирішувати побутові питання та звикати до життя в іншій країні. Одним із важливих завдань стало продовження замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), яку жінка отримувала ще в Україні.

Ірина знала, що в Литві діють програми ЗПТ, проте не мала інформації, до якого саме медичного закладу потрібно звернутися та як відбувається постановка на облік. «Я в Литві лише два місяці. З деякими речами вже розібралася, а от із замісною терапією спочатку не знала, куди звертатися. В Україні все було знайоме, а тут довелося починати заново».

Щоб отримати необхідну інформацію, Ірина звернулася до сервісу HelpNow. Їй надали контакти відповідного медичного закладу та пояснили, як організувати перше звернення для продовження терапії.

Отримавши інформацію, жінка звернулася до рекомендованого закладу. Прийом уже відбувся: Ірина поспілкувалася з медичними працівниками, пройшла необхідні процедури. «Я вже була на першій консультації, є рішення включити мене у програму. Виявилося, що все не так складно, як я собі уявляла. Головне – мати на руках всі потрібні документи та потрапити до потрібного спеціаліста».

Тепер Ірина знає, де отримувати необхідну терапію та до кого звертатися з питаннями щодо лікування. Для неї це означає, що ще одну важливу справу після переїзду вдалося владнати. «Добре, що звернулася до HelpNow. Мені підказали, куди йти, і цього вистачило, щоб далі вже самій усе організувати».

***

HelpNow ЗТ

Лікування поруч, навіть коли дім залишився позаду: історія Оксани

Запити до сервісу HelpNow надходять не лише від українців, які через війну опинилися за кордоном. Для людей, які були змушені переїхати в інший регіон України, зміна міста також часто означає необхідність заново шукати лікаря, медичний заклад і місце, де можна безперервно отримувати необхідне лікування.

Саме з таким запитом до сервісу звернулася Оксана (ім’я змінено) — внутрішньо переміщена українка, яка живе з ВІЛ та потребує регулярного отримання антиретровірусної терапії.

Після вимушеного переїзду жінка опинилася в новому для себе місті. Медичні документи та виписки вона передбачливо взяла із собою, залишався й невеликий запас АРТ. Тож безпосередньої загрози залишитися без препаратів у найближчі дні не було. Однак потрібно було швидко зрозуміти, де тепер продовжувати лікування.

«У мене все було на руках — документи, виписки, ще залишалися таблетки. Тобто паніки не було. Але запас закінчується, а я не знала, куди саме тут іти. Хотілося вирішити це завчасно, а не чекати останньої таблетки».

Контакт сервісу HelpNow Оксані передала її лікарка. Вона пояснила, що тут можна отримати актуальну інформацію та зорієнтуватися щодо подальшого отримання АРТ після переїзду. Оксана залишила запит, після чого команда сервісу надала їй необхідну інформацію щодо продовження лікування та подальших дій. «Дуже добре, що лікарка одразу дала контакт. Не довелося телефонувати в різні місця, шукати інформацію по знайомих чи думати, чи вона взагалі актуальна. Я звернулася з конкретним питанням і отримала конкретну відповідь».

На сьогодні Оксана вже зробила наступний крок — її перший прийом у новому медичному закладі відбувся. За словами жінки, хвилювання перед візитом швидко минуло: спілкування з медичними працівниками було доброзичливим і коректним, необхідні документи прийняли, а питання продовження терапії вдалося організувати без зайвих труднощів.

«Напевно, найбільше запам’яталося, що все пройшло абсолютно спокійно. Зі мною нормально поговорили, подивилися документи, пояснили, що далі. Після всіх переїздів дуже цінуєш ситуації, коли тобі не потрібно ще за щось боротися чи щось доводити».

Для Оксани цей етап уже позаду: маршрут до лікування в новому місті знайдений, перший візит відбувся, а невеликий запас препаратів, який вона привезла із собою, дозволив пройти перехідний період без поспіху.

Її історія водночас нагадує, що вимушене переміщення всередині країни не закінчується в момент, коли людина знаходить нове місце проживання. Разом із житлом і побутом доводиться відновлювати звичні зв’язки з медичною системою — особливо коли йдеться про лікування, яке має бути безперервним.

«Зараз я вже знаю, куди звертатися, і це питання більше не висить над головою. Може, для когось це здається дрібницею, але після переїзду таких “дрібниць” дуже багато. Тому коли хоча б одна з них вирішується швидко й по-людськи — це справді полегшення. Дякую».

***

HelpNow АРТ