Місяць: Липень 2023

ВІЛ-позитивні люди потребують пожиттєвої антиретровірусної терапії (АРТ). І якщо вони перестануть приймати ліки, вірус може активізуватися й створить серйозні проблеми для організму.

Сьогодні #HelpNowPL хоче докладніше розповісти про розвиток ВІЛ-інфекції без АРТ.

Що відбувається з моменту інфікування ВІЛ до початку АРТ? 

Найлегше це пояснити, використовуючи результати двох аналізів: на кількість CD4 клітин та вірусне навантаження.

CD4 – це клітини імунної системи, які вражає ВІЛ. Кількість CD4 – це показник того, наскільки великої шкоди завдав ВІЛ імунній системі. Без АРТ кількість клітин CD4 у людей з ВІЛ постійно зменшується. Те, наскільки швидко вона зменшується, залежить від конкретної людини. Водночас збільшується ризик виникнення захворювань, пов’язаних з ВІЛ.

Вірусне навантаження показує, яка кількість вірусу циркулює в крові. Без АРТ вірусне навантаження з плином часу постійно зростає. Протягом перших тижнів після інфікування вірусне навантаження збільшується до захмарного рівня. Часто це мільйони копій/мл. Протягом декількох наступних місяців імунна система може зменшити вірусне навантаження без АРТ. Але надалі рік за роком , вірусне навантаження знову неухильно зростатиме невпинно.

Є дві основні фази ВІЛ-інфекції:

Первинна інфекція охоплює перші шість місяців після інфікування. Вона також називається «гострою» або «ранньою» інфекцією. Протягом цього періоду ВІЛ та імунна система активно намагаються побороти одне одного. 

У перші 10 днів практично нічого не відбувається. Навіть попри те, що інфікування ВІЛ відбулося, дуже рідко присутні бодай якісь симптоми. Вірус підібрав собі імунну клітину й потрапив до найближчого лімфатичного вузла. Для більшості інфекцій історія закінчилася б прямо тут, тому що імунні клітини в лімфатичних вузлах знищують більшість інфекцій. З ВІЛ відбувається зовсім інша історія. ВІЛ використовує клітини CD4 в лімфатичних вузлах, щоб відтворити самого себе багато разів. Це призводить до того, що лімфатичні вузли розпухають і збільшуються. Через два тижні після інфікування лімфатичні вузли настільки переповнені, що ВІЛ потрапляє в кров і розноситься по всьому тілу.  Протягом наступних кількох тижнів вірусне навантаження зростає до дуже високого рівня. Часто воно перевищує 10 млн копій/мл. ВІЛ потрапляє до кожної частини тіла – мозку, легень, нирок, печінки тощо. Велика кількість клітин CD4 постійно гине. ВІЛ знищує 80-90% загальної кількості клітин CD4 у тілі всього протягом декількох тижнів. Зазвичай це відбувається задовго до того, як більшість людей дізнаються про свій діагноз.  Потім імунна система завдає удару у свою відповідь. Процес вироблення антитіл до ВІЛ інфекції називається сероконверсією. Протягом цих тижнів симптоми з’являються у приблизно 70% людей. Зазвичай це грипоподібні симптоми, лихоманка або відчуття втоми. Високе вірусне навантаження означає, що ризик передачі вірусу вкрай високий. Симптоми сероконверсії зазвичай минають через тиждень або два, але в деяких людей вони взагалі не з’являються.  У найближчі кілька місяців навіть без АРТ вірусне навантаження буде знижуватися. Рівень CD4 відновиться, хоча і не до такого високого рівня, як до інфікування. Таким чином, у перші шість місяців після інфікування відбувається велика кількість динамічних процесів.

Хронічна ВІЛ-інфекція. Після шести місяців ВІЛ-інфекція переходить у хронічну стадію. Порівняно з динамічними процесами під час первинної інфекції цей етап зазвичай прогресує повільно. Навіть без АРТ у багатьох людей симптоми можуть не проявлятися протягом багатьох років. Однак згодом кількість CD4 буде неухильно зменшуватися, а вірусне навантаження – збільшуватися. Оскільки рівень CD4 знижується, зростає ризик розвитку серйозних інфекцій та ускладнень. Під час хронічної інфекції, особливо якщо рівень CD4 залишається високим, питання про початок АРТ є менш нагальним. Однак краще почати АРТ раніше, ніж пізніше. Чим нижча кількість CD4 при хронічній інфекції, тим вищий ризик інфекцій, пов’язаних з ВІЛ. Якщо не розпочати АРТ, навіть при дуже високому рівні CD4, ВІЛ може викликати серйозні проблеми. Результати досліджень показали, що АРТ варто починати, навіть якщо CD4 вище 500. Усі останні клінічні протоколи лікування тепер рекомендують АРТ усім ВІЛ-позитивним людям.

Захворювання прогресує, а ВІЛ позитивна людина може швидко втрачати вагу. Поступово кількість CD4 клітин зменшується, що призводить до розвитку бактеріальних, вірусних, грибкових уражень, туберкульозу. ВІЛ-інфікований може багато часу проводити в ліжку – не менше  50 % денного часу через втрату сил. Можливі значні втрати ваги тіла – понад 10 %, тривала та немотивована діарея, лихоманка понад місяць. Ще згодом у 80-90 % хворих  спостерігається ураження ЦНС, що спричиняє сильний головний біль, погіршення зору Людина втрачає орієнтацію, розвивається  неврологічна симптоматика, загальмованість, депресія та прогресуюча деменція. Багато з цих змін є незворотніми.

Таким чином для ВІЛ-інфекції характерний багаторічний перебіг хвороби. Захворюваність з часом призводить до прогресуючого зниження імунітету та, якщо його адекватно не лікувати, до важких форм опортуністичних захворювань.

У більшості осіб, інфікованих ВІЛ, впродовж тривалого часу клінічні прояви хвороби відсутні, а у частини  – слабо виражена клінічна картина. І тільки в незначної кількості інфікованих клінічна картина розвивається гостро.

Тому не зволікайте! Регулярно проходьте тестування на ВІЛ. Якщо знаєте про свій ВІЛ-позитивний статус, звертайтесь до фахівців і розпочинайте приймання АРТ. Пам’ятайте – лікування призначає лише лікар!  Приймання АРТ пожиттєве, і переривати його не можна.

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та нині знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

 телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

АРТ – антиретровірусна терапія, поєднання трьох і більше препаратів, які перешкоджають розмноженню ВІЛ та зупиняють подальший розвиток захворювання.

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини.

ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ – захворювання, спричинене ВІЛ, проявляється розвитком різноманітних захворювань при зниженні захисних сил організму.

CD4-ЛІМФОЦІТИ – клітини імунної системи, які допомагають правильно організувати реакцію організму на збудника захворювання, основна мета ВІЛ.

ВІРУСНЕ НАВАНТАЖЕННЯ – кількість ВІЛ у крові.

ІМУННА СИСТЕМА – сукупність великої кількості різних клітин та вироблюваних ними речовин, основним завданням яких є захист організму від збудників захворювань та неправильно працюючих усередині нього клітин.

ОПОРТУНІСТИЧНІ ІНФЕКЦІЇ – захворювання, що розвиваються у ВІЛ-інфікованої людини на тлі зниження імунітету.

Шановні клієнти ХАБУ #HelpNowDe! 

“Гаряча лінія» німецького ХАБу зараз не працює.

Але ви зможете отримати допомогу та консультацію, звернувшись до сервісу #HelpNow. 

Для отримання допомоги потрібно: 

????написати запит у телеграм з мобільного:

– https://t.me/helpnowbot або у браузері на сайті https://web.telegram.org/ знайдіть @helpnowbot

????написати на електронну адресу: helpnowua@gmail.com

????відправити запит у гугл-формі: https://bit.ly/3K9Tm4W

????написати у особисті повідомлення в Інстаграм: https://www.instagram.com/aph.org.ua/

????написати у особисті повідомлення в Фейсбук: https://www.facebook.com/SoSprojectEECA

❗️Також ви завжди можете звернутися за допомогою до Deutsche Aidshilfe. 

Для цього Вам потрібно написати на електронну пошту : ukraine@dah.aidshilfe.de (Ви можете написати своє повідомлення на українській чи російській мовах)

???? Докладніше про сервіс та допомогу, яку надає сервіс #HelpNow: https://helpnow.aph.org.ua/online-help/

Як тільки ми будемо мати додаткову інформацію щодо подальшої роботи німецького ХАБу та його «гарячої лінії» ми обов’язково вам повідомимо.

Більшість людей, які починають антиретровірусну терапію, почуваються добре завдяки впровадженню  ефективних, зручних схем лікування, що добре переносяться. Однак непросто приймати постійно препарат, протягом усього життя. Потрібно звикнути до нового діагнозу, виробити звичку щодня не забувати про ліки, та організувати своє життя таким чином, щоб регулярно відвідувати медичний заклад. Сьогоднішня історія від  #HelpNowPL  фокусується на питаннях допомоги  у правильному прийомі АРТ та доступності медцентру, щоб запобігти невдачі та вчасно виявити початок проблем з прихильністю до лікування й своєчасно вжити відповідних дій.

Олексій звернувся до #HelpNowPL, коли в нього скінчились препарати і він знаходився за межами Польщі. Він приїхав та жив тут ще до початку війни, його робота була пов’язана з постійними поїздками в межах самої країни та поза нею. В зв’язку зі зміною місця проживання, частими переїздами та відрядженнями, Олексій почав забувати про необхідність безперервного лікування АРВ препаратами. Спочатку він став на облік у СНІД центр в одному місті, згодом фізично переїхав в інше, і виявилось, що складно виділяти час на поїздки для своєчасного обстеження та отримання препаратів. А часті відрядження лише посилюють цю проблему.

Під час консультацій з представницею Польського хабу стало зрозуміло, що чоловік вже тривалий час має проблеми з прихильністю до лікування, а на даний момент має перерву в прийманні АРТ.  Як показує досвід наш та багатьох людей, однією з проблем що впливає на прихильність до лікування можуть бути складнощі, пов’язані з лікарем або медичним закладом, що надає АРТ. Обмежена взаємодія з пацієнтом, необхідність відвідування великої кількості місць (наприклад, для здачі аналізів), недостатність знань, навичок спілкування. У випадку з Олексієм це була відстань, бо йому потрібно виділити мінімум один цілий день для відвідування СНІД центру.

Було вирішено перевести клієнта на облік до найближчого СНІД центру, такий якраз був саме в тому місці, де він проживає. Консультантка Польського хабу з’ясувала що необхідно для цього і записала Олексія на найближчу дату для візиту до лікаря. День було погоджено заздалегідь, аби і сам він вже повернувся з відрядження.  Сьогодні чоловік вже відвідав медичний заклад, пройшов обстеження та отримав необхідні йому препарати.

Більшість проблем можна вирішити. Вам може здаватися, що ситуація в глухому куті, перешкоди на шляху до правильної прихильності непереборні… Але це не так! Безліч людей приймає антиретровірусну терапію і ситуації, більш менш схожі, вже виникали, а можливі варіанти виходу з них були проаналізовані і знайдено вихід.

Пам’ятайте – лікування переривати не можна!

Ви можете звернутись за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

Ролики про профілактику ВІЛ-інфекції, передачі або публікації час від часу з’являються в засобах масової інформації. Вони трапляються не так часто, як інша реклама, але  у ваших дітей можуть виникнути питання на цю тему. Буде краще, якщо саме ви обговорите їх із ними, оскільки інформація, отримана з Інтернету або від друзів-ровесників, може бути дуже спотвореною та призвести до розвитку невиправданих страхів.

Зовсім маленькій дитині, напевно, достатньо знати, що не можна торкатися предметів, забруднених чужою кров’ю, особливо до голок та шприців. Якщо дитина побачить їх на майданчику, сходовій клітці тощо, одразу потрібно сказати про це батькам чи іншим дорослим. Старшій дитині, особливо підлітку, вже можна пояснити, що це захворювання, через яке організм стає незахищеним від інших інфекцій. Також можна наголосити на тому, що спосіб життя – початок статевого життя в дорослому віці, обмеження кількості сексуальних партнерів, запобігання за допомогою презервативів, невживання наркотиків, –  допоможе значно знизити ризик інфікування ВІЛ.

Водночас дитина повинна знати, як вірус не передається, і розуміти, що дружнє спілкування з ВІЛ-позитивною людиною не несе в собі загрози.

Коли і як повідомити свою дитину про те, що він (вона) чи ви інфіковані ВІЛ?

Розкриття ВІЛ-позитивного статусу дитині – важливий крок у сімейних стосунках. Якщо ви або ваш партнер інфіковані, напевно ви не раз думали про те, чи варто говорити про це дитині. Якщо так, то як краще це все ж таки зробити, адже такі відомості можуть дуже сильно вплинути на дитину. Ситуація ще більше ускладнюється, якщо сама дитина має ВІЛ-позитивний статус. Багато батьків вважають, що дітям краще не знати про це. Однак при цьому завжди залишається ймовірність, що дитина випадково дізнається від медпрацівника, інших, обізнаних з проблемою, родичів і тоді ситуація лише погіршиться, довіра до батьків буде втрачена.

Тут може бути лише одна загальна рекомендація – слухайте своє серце, не поспішайте приймати будь-яке рішення, добре все зважте й обміркуйте:

• у якому віці це краще зробити;
• якщо у сім’ї кілька дітей, чи говорити з усіма одразу;
• як пояснити, чому не слід розповідати про це іншим людям.

Якщо дитина починає ставити питання щодо стану свого здоров’я, регулярних відвідувань лікаря та здачі аналізів, – значить, вона готова до спілкування на цю тему. Добре буде, якщо раніше ви вже обговорювали теми сімейних секретів: про те, що не всю інформацію, почуту вдома, можна розповідати стороннім. Тоді, обговорюючи свій статус або статус дитини, ви зможете пояснити, що це теж стосується сімейних таємниць. Тобто поки ви не впевнені, що дитині можна довірити таємницю діагнозу, – краще відкладіть розмову.

Також будьте готові до того, що однією розмовою не обійдеться, і, попри докладні пояснення, у дитини постійно виникатимуть нові питання й на них знадобляться відповіді. Дорослим членам сім’ї необхідно вирішити, хто буде довіреною особою, з ким дитина зможе спілкуватися про ВІЛ щоразу, коли в неї

виникне така потреба.

Складно припустити, як відреагує на новину ваша дитина – гнів, страх, занепокоєння, недовіра, зміна поведінки. Будьте готові до цього, запасіться терпінням, згадайте скільки часу знадобилося вам, дорослим людям, для усвідомлення ситуації. Передусім, як показує практика, діти непокояться, що вони чи їх рідні скоро помруть.

А вже потім приходить страх, що з ними перестануть дружити або з них сміятимуться. Залежно від віку дитини, ви можете дозовано подавати необхідну інформацію. Малюкам до 5–6 років достатньо буде знати, що їхній організм не завжди добре справляється з інфекціями, а тому йому треба допомагати – ходити до лікаря, щоб бути здоровим. Старшим дітям пояснення, чому їх організм не справляється з мікробами, можна доповнити розповіддю про спеціальні клітини в крові, яких стало мало, тож вони не справляються зі своєю роботою. Молодшим школярам, ​​якщо це не було зроблено раніше, краще розповісти про позитивний статус, інакше діти можуть про все здогадатися самі, порівнявши інформацію, отриману в школі або із засобів інформації, зі своїм життям. Крім повідомлення про діагноз, особливий акцент слід зробити на тому, що, дотримуючись режиму, вчасно приймаючи ліки, правильно харчуючись, дитина зможе вести життя, яке не відрізнятиметься від життя його друзів.

Для цього віку дуже характерним є бажання поділитися інформацією з друзями,

тому необхідно запобігти такому розвиткові подій, пояснивши, що

багато людей мало знають про ВІЛ, тому бояться і можуть погано ставитися до ВІЛ-позитивних людей.

Підліток вже повинен знати про свій статус. Питання про нерозголошення інформації в цьому віці стоїть вже не так гостро, оскільки молоді люди розуміють важливість довірених їм відомостей і можуть приймати обдумані рішення. Проте назріває нова хвиля питань, пов’язана із початком статевого дозрівання. На перший план виходить обговорення безпечної сексуальної поведінки, небажаності раннього початку статевого життя, методах запобігання захворюванням, що передаються статевим шляхом, та небажаної вагітності.

Розмова про ВІЛ, особливо якщо мова йде про розкриття статусу, – це відповідальний момент, до якого потрібно добре підготуватися. У розв’язанні даного питання помічниками можуть стати емоційна підтримка близьких людей і професійна допомога з боку фахівців (психологів, консультантів, лікарів).

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Через війну мільйони українців залишили свої домівки. #HelpNowPL вже багато писав про адаптацію, але вимушена еміграція принципово відрізняється від бажаної та запланованої. Сьогодні Польський Хаб вирішив більш докладно розглянути складнощі, які виникають за таких умовах, та як підтримати себе в новій країні, допомогти адаптуватися дітям і не втратити стосунки через напруження та конфлікти.

У вимушеній еміграції найскладнішим психологічним чинником є ​​її вимушеність. Люди зазвичай не дуже люблять, коли їх до чогось примушують. Особливо, якщо це означає відмовитися від свого звичного, цінного, важливого і кинутись назустріч невідомому. Адже еміграція — це завжди стрибок у незвідане. Навіть якщо до цього готуватись, збирати інформацію, накопичувати ресурс й готуватися морально – це великий стрес. А коли він відбувається раптово, на тлі катастрофічних подій, яким неможливо протистояти й нереально підготуватися, й все підкріплено страхом за своє життя та близьких, то рівень стресу зростає у геометричній прогресії.

Вимушена еміграція — це криза, в якій старі опори та смисли вже не діють, а нові ще не встигли сформуватися. Особливо складно, якщо це супроводжується нестачею ресурсу. Тут йдеться як про психологічний, так і про фізичний та матеріальний ресурси: різка зміна обставин потребує мобілізації всього.

Чи має адаптація стадії? У певному сенсі їх можна порівняти зі стадіями горювання. Вимушена еміграція – це різка втрата, і тоді першою її стадією, ймовірно, буде шоковий стан чи заперечення. Далі, як і в горі, можливі переходи між різними етапами, що включають торги, злобу, депресію. І наприкінці приходить смирення. Прийняття нових обставин життя, пошук себе у цих обставинах, нових опор та смислів.

Неможливо визначити термін, який би спрацював для всіх. Для деяких людей вимушена еміграція навіть стає тим шансом, на який вони довго чекали, і тоді їх адаптація проходитиме швидше, ніж у людей, для яких еміграція стала втратою всього. Знову ж таки дуже варіюється кількість ресурсів, що є у кожної людини: чим більше їх, у всіх сенсах, тим швидше буде адаптація. Чи знаємо ми мову країни, де опинились? Чи є у нас там знайомі, житло, робота? Чи маємо гроші? Чи розуміємо взагалі, що відбувається навколо нас? Що та кого ми залишили на батьківщині? 

Як допомогти собі швидше звикнути до вимушеної еміграції? Насамперед, не пред’являти до себе нереалістичних вимог і не чекати на будь-яке супер оперативне звикання за 2-3 місяці. Навіть за планової та бажаної еміграції процес адаптації триває роками, а ми іноді вимагаємо від себе не тужити по дому та батьківщині вже через 2 місяці. Часто люди, які зараз вимушені емігранти, кажуть «хочу менше нудьгувати і бути продуктивнішим, бо я тут уже 2/4/5 місяців». Таке формулювання питання, коли ми порівнюємо себе з якоюсь уявною нормою або просто підганяємо, створює додаткову напругу, вона забирає ті сили та енергію, які нам потрібні саме для адаптації. По суті, часто ми самі робимо гірше, тому що штовхаємо себе там, де варто берегти, поспівчувати і дати трохи часу.

Також важливо давати собі право на помилки. Не «мочити» себе за те, що погано вчиться мова, плутаєшся і губишся в громадському транспорті, ​​що не зробив свого часу заощаджень, що вибрав для еміграції не ту країну. Так і таке може бути, адже те місце, де вам було так здорово і радісно у відпустці, може бути зовсім не зручним для вас місцем проживання.

З’ясувати це нормально. Але не гаразд змушувати себе звикати до еміграції там, де нам погано.

Що може допомогти швидко і відносно легко пристосуватися до переїзду?

• Спілкування. Один із найскладніших випробувань еміграції – втрата звичного близького кола спілкування, де ми отримуємо підтримку, відчуваємо стабільність, куди звертаємося по допомогу. Ті, хто зміг в еміграції зберегти звичне коло спілкування або швидко побудувати нове, зазвичай мають більше ресурсу для адаптації.
• Дослідження середовища. Ви потрапили у новий світ з іншою культурою, звичаями, традиціями, місцевістю, транспортом та людьми. Вивчення цього середовища та знайомство з ним – прямий шлях до інтеграції. Ті люди, які не мають гострих проблем в адаптації, часто подорожують/гуляють новим містом чи країною, відвідують національні свята та місцеві культурні події, пересуваються на громадському транспорті та не соромляться долучатися до різноманітних масових заходів.
• Мова. Незнання мови та нездатність перепитати дорогу, попросити про допомогу, відповісти на запитання чи підтримати діалог, породжують багато безпорадності та безсилля. Ці переживання змушують нас почуватися маленькими, нікчемними, незначними та самотніми. Погодьтеся, все це енергії не додає, правда? Приєднуйтесь до вивчення мови спочатку краще в офлайн-форматі. На таких курсах ви зможете завести знайомства та вчити мову. Навіть володіння базовим набором фраз надає впевненості. А потім ви почнете розуміти, про що говорять перехожі, що розповідають у теленовинах, чого від вас хоче сусід. І відчуття безпорадності та нікчемності зміниться чудовим відчуттям власної здібності, значущості та сили.
• Діяльність. Будьте зайняті, бажано таким видом діяльності, де ви відчуваєте власну користь або вас тішить процес. Не зайнятий мозок — поле для тривог про майбутнє. Діяльність, хай і нова чи незвична, це і про зайнятість у процесі, і про комунікацію з людьми, і про доход. А він, між іншим, теж сильно впливає на почуття безпеки та віру у власні сили.

Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове явище. Головний виклик сьогоднішнього дня – перестати жити очікуваннями та навчитися діяти за заданих обставин максимально ефективно. Отже, всі сили, які можна витратити на ностальгію, слід повернути на своє «зараз». Для цього краще скласти список того, що дає і відбирає сили. Потім слід подумати, як можна зменшити щілини, через які тікають ваші сили. Також важливо створювати нові сенси, щоб уникнути розчарування через синдром відкладеного життя. Слід поставити мету, яка буде мотивувати вас діяти і сприймати вимушену еміграцію як пригоду. Краще, якщо ціль буде середньостроковою. Це надихатиме вас і допоможе уникнути апатії.

В наступних статтях ми розглянемо чому після переїзду стосунки у сім’ї можуть псуватися, а старі конфлікти загострюються? Як зберегти взаємовідносини з партнером? Як втримати міцний зв’язок із тим, хто залишився вдома? Та як допомогти в адаптації дітям?

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

Основна умова успіху АРВ-терапії – своєчасний початок і регулярне приймання препаратів. Прихильність до лікування – дотримання пацієнтом правил щодо приймання препаратів: дозування, режиму приймання, поєднання їх з прийманням їжі. Для оптимального зниження вірусного навантаження необхідно приймати АРВ-препарати без пропусків і саме в тій дозі та комбінації, яку призначив лікар. Якщо прийнято менш як 95% запропонованих доз АРВ-препаратів, збільшується ймовірність несприятливого розвитку подій. Терапія може стати неефективною, бо мінливий вірус стане стійким до неї. Це призведе до руйнування імунної системи та розвитку опортуністичних захворювань.

#HelpNowPL підготував для вас серію матеріалів про важливість прихильності до лікування. Що таке прихильність до лікування? Чому це так важливо? Що відбувається у разі низької прихильності? Які чинники мають вплив на прихильність до лікування? 

Сьогодні ж поговоримо про те, як підтримувати високий рівень прихильності до лікування АРТ. Існує ціла низка способів підтримки прихильності до лікування:

• Повсякденні справи

Іноді легше пристосовувати приймання препаратів до свого традиційного порядку дня, а не вибудовувати новий, залежний від терапії, графік життя та роботи. Займайтеся своїми повсякденними справами. Вони нагадуватимуть, що настав час прийняти ліки. Наприклад, коли чистите зуби або під час сніданку. Заздалегідь подумайте про вихідні та свята — АРТ немає канікул, а ранок після зустрічі Нового року, та будь-якого іншого свята, має супроводжуватися прийманням медикаментів, якщо ви приймаєте терапію в цей час. Визначте для себе, що нагадуватиме вам про необхідність прийняти ліки. Виходячи з дому, краще мати при собі препарати в більшій кількості. Не допускайте випадків, коли медикаменти закінчились повністю.

• Нагадування про час приймання ліків

Найпростішим і найдешевшим способом є будильник. Деякі люди використовують кілька будильників, які ставлять у різних місцях квартири. Також можна використовувати наручний годинник, мобільний телефон: вони дуже зручні для використання у громадських місцях. Якщо настав час приймання препаратів, необхідно зробити це негайно. Інакше у вас може виникнути проблема: ви знаєте про те, що настав час прийняти препарат, але не пам’ятайте, чи ви це зробили. Завжди намагайтесь мати при собі запас питної води, це буде доречним при прийомі АРВ-препаратів і не буде зайвим для загального здоров’я та доброго самопочуття.

• Щоденник приймання препаратів

Деяким людям допомагає ведення щоденника, в якому вказано режим прийому, включаючи час, дозування та зауваги до дієти. Після прийому певної дози слід зробити відмітку в список. У такому випадку легко простежити, чи ви пропустили дозу. Коробочка для пігулок або косметичка із щільного матеріалу можуть служити для зберігання кожної дози в безпечному та сухому місці. Ви можете використовувати коробочки з сімома відділеннями, кожне з яких названо днями тижня. Підготовка тижневої коробочки з препаратами може стати звичайним заняттям у вихідні.

• Нагадування

Якщо повісити нагадування чи картинку на внутрішній бік вхідних дверей, вона буде нагадувати вам, що потрібно прийняти препарат перед виходом із дому.

• Підтримка близьких людей

Якщо хтось із вашого оточення знає, що ви приймаєте АРВ-препарати, варто познайомити їх з ВІЛ-терапією ближче, тоді вони зможуть допомагати вам, нагадуючи про необхідність прийняти ліки. Крім того, ви можете попросити когось із них дзвонити вам, щоб нагадати про це, або підтримати вас у скрутну хвилину, коли ви відчуваєте труднощі з «вантажем таблеток», або розділити переживання, пов’язані із вашим захворюванням.

• Підтримка «рівний-рівному»

Можливо, найефективнішу підтримку ви отримаєте від людей, які перебувають у подібній ситуації. Якщо у вашому оточенні таких людей немає, найкраще звернутися до консультанта «рівний-рівному». Це люди, які живуть із ВІЛ вже деякий час, більшість із яких вже мають досвід приймання АРВ-терапії та/або пройшли спеціальну підготовку для надання інформації та підтримки з різних питань щодолікування.

• Професійна підтримка

Систематичне спостереження у лікаря необхідно, щоб контролювати кількість клітин CD4 у крові та загальний стан здоров’я, а також мати можливість обговорювати питання лікування та прихильності: на які труднощі ви натрапляєте, коли та чому забули прийняти дозу і як звести до мінімуму подальші випадки перерви в терапії . Лікар може дати відповідь на всі питання, що вас хвилюють. 

Чим краще ви поінформовані, тим вище мотивація бути прихильним до лікування.

Багато хто з нас зараз подорожує або знаходиться далеко від дому. Поїздки можуть зміщувати час, коли вам потрібно прийняти препарат, особливо якщо ви подорожуєте у різних часових зонах. Намагайтеся приймати ліки через рівні інтервали часу й обов’язково переконайтеся в тому, що взяли їх із собою. Крім того, беріть їх у ручний багаж, що знижує ймовірність втрати при авіаперельоті, а також дозволяє тримати їх під рукою, якщо необхідно прийняти дозу під час поїздки.

Якщо ви знаходитесь далеко від дому або ваш звичайний графік вимагає коригування, це також може вплинути на прихильність до лікування, оскільки ви будете далеко від знаків нагадування. Продумайте наперед, як це виправити.

Якщо ви йдете на вечірку та існує ймовірність того, що ви не повернетеся додому до моменту, коли потрібно буде приймати чергову дозу ліків, візьміть із собою достатню кількість препаратів. Якщо ви збираєтеся вживати алкоголь чи наркотики, що може

вплинути на вашу пам’ять, постарайтеся заздалегідь спланувати, як уникнути перерви у прийманні АРВ-препаратів. Можна використовувати годинник з дзвінком або попросити друга нагадати вам.

Іноді стається, що людина забуває прийняти препарати чи пропускає приймання. Якщо ви забули про це, не гнівайтесь на себе, а постарайтеся визначити, що змусило вас забути про терапію. Якщо це трапляється вкрай рідко, можливо, це не вплине на ефективність лікування. Однак, якщо це трапляється регулярно, наприклад двічі на тиждень, створюються сприятливі умови для виникнення та розмноження резистентного до застосовуваних вами препаратів вірусу та дедалі більшого вірусного навантаження.

• Як вчинити, якщо ви пропустили чергову дозу АРТ?

Зазвичай при схемі з двома прийомами препаратів на добу рекомендують діяти так: минуло менше 6 годин – випийте препарат, а наступні таблетки приймайте у звичайний час, пройшло більше – доза пропускається, а наступна приймається своєчасно. Якщо схема з одним прийомом на добу: пройшло менше 12 годин – препарати прийняти, якщо більше, не прийняті вчасно таблетки пропустити. У будь-якому випадку наступну дозу

препаратів, яку ви приймаєте вже за графіком, не слід подвоювати.

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та нині знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

Багатьом з нас зараз доводиться приймати не прості рішення. Таким для Марії і трьох її дітей  став переїзд до Польщі. Вона довго вагалась, чи варто залишати Україну, бо не володіла в достатній мірі необхідною їй інформацією, щодо доступу до лікування у іншій країні, адже їй треба було продовжувати лікування АРВ препаратами. Це викликало побоювання, як налагодити комунікацію та отримати терапію, не володіючи місцевою мовою та взагалі уявлення, куди звертатись. Досить важко буває побороти свої страхи перед новим, невідомим життям в чужій країні. Чи будуть їм раді на чужині, та як вдасться подолати перші труднощі і налагодити там побут? Ситуація ускладнювалась тяжким матеріальним становищем: Марія не мала збережень хоча б на перший час. Й окрім забезпечення неперервності лікування, потрібно було знайти можливість безоплатного проживання на перший час для неї та трьох дітей.

Звернувшись по допомогу до Польського хабу, разом з нашою консультанткою, вони почали розробляти та планувати переїзд. Наша представниця знайшла варіанти та надала Марії інформацію щодо можливості безоплатного проживання у Польщі за програмою 40+, було знайдено та погоджено варіанти де б жінка могла зупинитись на перший час. Також, під чуйним керівництвом консультантки Польського хабу, Марія підготувала перед виїздом всі необхідні документи та медичні виписки, отримала запас АРВ препаратів. Було розроблено найбільш прийнятний маршрут дороги до Польщі. Переїзд пройшов успішно і на сьогоднішній день Марія з дітьми проживає в тимчасовому житлі.

Наступним етапом співпраці була необхідність оформити необхідні документи для легального проживання у Польщі та оформлення можливої фінансової допомоги, адже Марія не мала можливості навіть поїхати у сусіднє місто до СНІД центру. Жінці було надано всю необхідну інформацію та сприяння в  оформленні PESEL UKR, одноразову допомогу у 300 злотих й виплати на дітей 500+. Також клієнтці було надано матеріальну допомогу від партнерської організації virusoff.info

Попереду в нас звернення до СНІД центру, проходження діагностики та залучення Марії у медичну систему Польщі.

Сьогодні жінка разом з дітьми, попри всі вагання та вкрай складний матеріальний та емоційний стан, знаходяться у Польщі, в безпеці, отримують допомогу та налагоджують своє життя.

Ви можете звернутись за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Telegram чат для спілкування TogettherUAplusUS  https://t.me/+IEz1D-kCwTZiNjUy 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/ 

Будь-яка людина, що змушена приймати препарати до кінця життя, періодично відчуває втому від лікування, а тому особливо потребує догляду та підтримки. Це сприятиме продовженню лікування, дотриманню правил і збереженню якості повноцінного життя.

Дотримання графіку прийому та дозування призначених препаратів, іншими словами – прихильність до лікування, є важливою умовою успішності антиретровірусної терапії.

#HelpNowPL підготував нас вас серію матеріалів про важливість прихильності до лікування. Що таке прихильність до лікування? Чому це так важливо? Що відбувається у разі низької прихильності? Які чинники мають вплив на прихильність до лікування? 

Сьогодні ж поговоримо про те, що має вплив на формування та підтримку  прихильності.

Як показує досвід, всі проблеми з прихильністю можна розділити на кілька груп:

• Пов’язані безпосередньо з вами: недостатнє розуміння для чого приймати АРТ, недовіра до лікаря або медицини в цілому, страх побічних ефектів, страхи пов’язані з розкриттям статусу, депресивні стани, прийом алкоголю або наркотиків.

• Пов’язані з найближчим оточенням та родичами: байдужість до проблеми, заперечення діагнозу, стигматизація, недостатність інформації призводять до того, що ВІЛ-позитивна людина залишається наодинці зі своїми проблемами.

• Пов’язані з лікарем або медичним закладом, що надає АРТ: недостатня взаємодія з пацієнтом, складнощі з отриманням чи продовженням АРТ, необхідність відвідування великої кількості місць (наприклад, для здачі аналізів), недостатність знань, навичок спілкування, засудження персоналу.

• Пов’язані з АРТ: складна схема прийому препаратів, велика кількість або розміри таблеток, побічні реакції, у тому числі через необхідність прийому, окрім АРТ, препаратів для лікування туберкульозу, інших опортуністичних інфекцій, гепатиту.

Більшість цих проблем можна вирішити. Вам може здатися, що ситуація в глухому куті, перешкоди на шляху до хорошої прихильності непереборні… Але це не так! Безліч людей приймає антиретровірусну терапію і ситуації, більш менш схожі, вже виникали, а можливі варіанти виходу з них були проаналізовані.

Недостатність знань можна поповнити, ставлячи запитання до лікаря та соціальних працівників, організацій які працюють з людьми, що живуть з ВІЛ.  Якщо ви стурбовані можливими побічними ефектами, вам слід знати, що більшість їх короткочасні й повністю проходять при продовженні прийому АРТ.

За необхідності можливе застосування спеціальних ліків для усунення небажаних симптомів. Якщо ви відчуваєте зміни у психічному стані – агресивність або навпаки, апатію, – спробуйте обговорити цю ситуацію зі своїм лікарем. У деяких випадках знадобиться заміна схеми АРТ, що приймається.

Дійсно серйозною перешкодою для дотримання режиму прийому препаратів можуть стати шкідливі звички. Якщо ви вживаєте алкоголь або наркотики, найкращим рішенням буде позбутися їх за допомогою відповідних фахівців, оскільки стан зміненої свідомості майже завжди призводить до послаблення контролю. За неможливості повністю відмовитися від наркотичних речовин розумним рішенням буде вступ до програми замісної терапії.

Якщо ваші родичі та друзі не можуть надати вам необхідної підтримки, знайдіть серед них хоча б одного, якому можна довіритись. Також ви можете звернутись за допомогою до психолога, обговорення з ним питань, пов’язаних з АРТ, допоможе розібратися у власних думках. Організації, що надають послуги ВІЛ позитивним людям, можуть надати вам безоплатну психологічну допомогу.

Зменшити ймовірність пропуску прийому ліків допоможуть будильник, нагадування у мобільному телефоні, спеціальні коробочки для зберігання. Якщо вам потрібно,

окрім АРТ, приймати ще кілька інших препаратів, можливо, зручним рішенням стане ведення спеціального щоденника (можна у вигляді таблиці, можна створити його в телефоні), де ви зможете розподілити, що і коли приймати упродовж дня. Там же ви відзначатимете вже прийняті препарати. 

Допомога необхідна не тільки на початку прийому АРТ, але і надалі, особливо зараз, коли життя багатьох з нас сильно змінюється. Тому найкращим виходом буде зібрати «групу підтримки» – людей, з якими можна обговорити будь-які питання, пов’язані з прийомом терапії. Добре, якщо це будуть не тільки лікар і близька вам людина, а й соціальний працівник, просто інший пацієнт з позитивним досвідом прийому АРТ. Такий вид спілкування називають консультацією “рівний – рівному”. Часто розуміння того, що інші люди стикалися з такими ж проблемами та успішно їх подолали, допомагає не менше, ніж усі наукові факти. Допомогти в пошуку таких людей вам можуть в організаціях для ВІЛ-позитивних людей.

Якщо АРТ приймає ваша дитина, проблеми прихильності залишаються тими самими, але відповідальність за їх вирішення лягає на вас. Ви повинні бути дуже уважними та максимально користуватися допомогою фахівців.

Досвід свідчить, що ситуації, коли припинення прийому препаратів АРТ здавалося не поганою думкою або найкращим виходом, траплялися практично у кожного. І тут важливо не саме бажання зупинити прийом АРТ, а те, що ви з цим бажанням зробите. Важливо зрозуміти, що відбувається, та вчасно вжити заходів. Рівень поінформованості, довірливі відносини з лікарем, підтримка близької людини, консультанта допоможуть пережити цей складний період.

Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та нині знаходяться в Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

Телефонуйте за номерами наших інфоліній:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Анна

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/