Вийти з темряви: історія Маргарити

Маргарита (ім’я змінено) – 36-річна українка, яка нині живе у невеликому містечку в Словаччині разом із маленькою донькою. Коли вони виїжджали з України, Маргарита була певна, що найстрашніше вже позаду. Та справжній страх довго мешкав не за кордоном, а в її власному домі.

Протягом кількох років Маргарита жила у стосунках, де психологічний тиск і контроль стали буденністю. Вона звикла до того, що її слова перекручують, почуття знецінюють, а будь-який крок може викликати вибух емоцій у партнера. «Я довго думала, що якщо мовчатиму й старатимусь більше, усе налагодиться», — каже вона.

Згодом до психологічного тиску додалася фізична агресія. Маргарита все ще мовчала – заради дитини, заради ілюзії стабільності, заради надії, яка з кожним днем танула. Переїзд за кордон через війну став для неї несподіваною можливістю подивитися на своє життя збоку. «Не дивлячись на весь біль та тугу за рідним домом, тут я вперше відчула, що маю право на спокій. На вибір. На себе», –згадує вона.

У місцевому центрі підтримки біженців й біженок Маргариті порадили звернутися до психологині. Уже після першої зустрічі вона зрозуміла, як багато болю та провини носила в собі роками. «Вона сказала мені: “Те, що з вами сталося, не ваша провина”. Я почула це – і нарешті повірила», – розповідає жінка.

Юристка-волонтерка допомогла їй із документами та пояснила всі юридичні можливості. Ця підтримка стала для Маргарити ключовою. «У той момент я відчула, що не сама. Що є люди, які готові стати поруч», – каже вона.

Маргарита прийняла важливе рішення – піти зі стосунків, які руйнували її життя. Сьогодні вона разом із донькою живе у світлому, тихому житлі, де вперше за довгий час панує відчуття безпеки. Вони створили власні нові ритуали, жінка продовжує консультації з психологинею й з кожною сесією повертає собі сили, внутрішню опору й віру в майбутнє.

«Я обрала свободу. І тепер навчаю доньку, що жінка має право на повагу та безпеку – завжди», –говорить Маргарита. «Насильство ніколи не є провиною жертви, і кожна людина має право на життя без страху!»

***

Публікацію підготовлено в рамках проєкту «From heart to heart» у партнерстві з Zjednoczenie Pozytywni w Tęczy та Step by Step Fundacja, за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.

На межі: історія підтримки у Словаччині

Андрій (ім’я змінено) переїхав до Словаччини кілька місяців тому. З собою він привіз запас АРТ із України — сподівався, що згодом зможе організувати постачання через знайомих або під час поїздок додому. Але час минув швидше, ніж він очікував: препаратів залишилося буквально на тиждень-два.

Розгублений і занепокоєний, Андрій звернувся по допомогу до сервісу HelpNow. Він не знав, як у чужій країні отримати лікування, куди звернутися і чи взагалі його приймуть. Консультанти сервісу надали йому детальну інформацію — куди звернутися, де підкажуть найближчий центр, що приймає пацієнтів-мігрантів, а також як поводитися під час першого візиту.

Зараз Андрій чекає на призначення прийому лікаря, щоб отримати лікування вже у новій країні перебування. Консультанти HelpNow залишаються з ним на зв’язку та готові підтримати його у будь-який момент, якщо знову виникне потреба.

***

Публікацію підготовлено в рамках проєкту «From heart to heart» у партнерстві з Zjednoczenie Pozytywni w Tęczyта Step by Step Fundacja, за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.