Анжеліка (ім’я змінено) дуже комунікабельна та відкрита людина – все життя пропрацювала у рідному Чернігові у сфері продажів, любить свій дім, роботу, друзів. Все, що лишилось в Україні у 2022. Вже рік, як жінка живе у Німеччині й каже, що хоча не чує звуків вибухів та крики людей, так й не змогла акліматизуватись та чекає найближчої нагоди повернутись. «Раніше багато хто хотів переїхати за кордон. Я ніколи не була з їх числа й не розуміла цього. Навіщо шукати щастя десь, якщо воно поруч, вдома? Напевно, тому мені зараз так непросто.»

Коли виїжджала з Чернігова, Анжеліка на руках мала запас АРТ на місяць – лікарка встигла передати. Й поки була у таборі для біженців, вже почала шукати інформацію про місцеві ВІЛ-центри. Проблема була у мові – майже все траплялось в інтернеті німецькою, тож розібратись було складно. 

Контакти HelpNow сервісу підказали волонтери – жінка каже, що це стало її «рятівним жилетом»: протягом доби в неї була адреса та телефон зручної за місце розташування клініки. «Опинившись там, я була приємно вражена – уважно вислухали мою ламану англійську, попросили зачекати лікаря. Далі все пішло дуже швидко: прийом, здача аналізів, видача ліків (на три місяці). 

Психологічно зараз багатьом важко – усвідомлювати, що ти не вдома, не з рідними. Але таке кваліфіковане, приємне ставлення з боку вашого сервісу та місцевого персоналу допомагає справлятись й чекати на той день, коли зможемо повернутись до себе. Дякую!»

*фото публікації взято з відкритих стоків, людина на фото немає відношення до публікації.