Асертивність – це цілий комплекс «м’яких навичок», які допомагають в особистому та робочому житті. У широкому значенні це вміння почуватися впевнено незалежно від думки оточуючих і при цьому бути в гармонії з ними.

У цій статті ми розглянемо наступні питання: “Що таке навички асертивності?”, “Як їх розвивати та навіщо це потрібно?”. У наступній статті ми дамо поради, стосовно того: “Як відставляти особисті кордони, не порушуючи інших кордонів?”

Загалом, асертивність, це здатність людини впевнено та з гідністю відстоювати свої права, не обмежуючи права оточуючих. Асертивна людина усвідомлює та вміє висловлювати свої почуття, бажання, може постояти за свої цінності, і при цьому комфортно почувається у спілкуванні з іншими. Дослідження психологів показали: рівень асертивності людини позитивно корелює з її психологічним здоров’ям та самооцінкою. Якщо людина психологічно здорова й в неї немає проблем із самооцінкою – вона, швидше за все, асертивна, і навпаки.

Асертивність залежить від особливостей особистості – фізичних, психологічних. Наприклад, в інтровертів та екстравертів вона може проявлятися по-різному, при цьому кожен буде в гармонії з собою та іншими, зможе доносити свої думки, впливати на ситуацію та поводитися проактивно. Можливість робити все це – одна із складових здорового та щасливого життя.

Асертивна людина вміє:

• Висловлювати свої бажання, позицію;
• Говорити “ні”;
• Говорити компліменти;
• Приймати похвалу;
• Вести переговори;
• Постояти за себе.

Усі ці навички чудово допомагають у ситуаціях, де потрібна ваша участь. Розвиваючи їх, ви розвиваєте свою асертивність – зрушуєтесь з пасивної позиції стосовно свого життя в активну, почуваєтеся впевненіше.

Є модель асертивної поведінки, яку розробив психолог Мануель Сміт. Вона складається з 10 переконань – описів прав, які приймає та реалізує асертивна людина. Ось як вони звучать:

1) Я маю право оцінювати власну поведінку, думки та емоції та відповідати за їх наслідки

Є переконання, що заважають прийняти це. «Раптом я здаюся безцеремонним?» “А хто я такий, щоб судити про себе?” «Нехай хтось розумніший і авторитетніший скаже, чи правильно я поводжуся». Асертивна людина розуміє: самостійно оцінювати свою поведінку – її невід’ємне право.

2) Я маю право не вибачатися і не пояснювати свою поведінку

Установка, яка заважає реалізовувати це право, звучить так: «Я маю виправдовуватися перед іншими людьми, завжди пояснювати свої дії та вибачатися». Але ні: ви маєте право не виправдовуватись за свої вчинки.

3) Я маю право самостійно поміркувати, чи відповідаю я взагалі і якщо так, то якою мірою за розв’зання проблем інших людей

Ще одна характеристика асертивної людини – вміння зрозуміти, коли варто розв’язувати проблеми інших людей, а коли – ні, та нести відповідальність за свої рішення. Переконання цього права може звучати так: «Я завжди повинен жертвувати своїм часом і гідністю, вміти пристосовуватися. Проблеми інших людей мають більший пріоритет, ніж мені здається».

4) Я маю право змінити свою думку

Припустімо, ви висловили одну точку зору, а потім у вас з’явилася нова інформація і змінили думку. У цьому немає нічого страшного. Понад те, зміни – ознака зростання. Вами можуть маніпулювати: у вас подвійні стандарти, значить, ви помилялися. Але помилятися – нормально. З цього права випливає таке:

5) Я маю право помилятися та відповідати за свої помилки

У нашій культурі це болісна тема: ми боїмося помилятися, а якщо зробили помилку, довго відчуваємо провину. Багато хто прагне того, щоб їх постійно контролювали (так помилку зробити важче), а якщо щось пішло не так – краще це приховати. Це складно визнати, але ми маємо право помилятися. Таке право, щоправда, існує в тісній зв’язці з відповідальністю, яку треба брати на себе, та зі здатністю обґрунтувати свої дії.

6) Я маю право сказати: “Я не знаю”

Це теж багатьом дається важко – особливо людям із синдромом відмінника чи перфекціоніста. Наприклад, людині на презентації ставлять запитання, а відповіді вона не знає. Перша думка: “Потрібно якось викручуватися, щось говорити, щоб не виглядати дурним”. Але можна сказати: “Я не знаю”. Або «зараз це питання відповісти не зможу: немає інформації». Або “а пошукаймо, хто знає”.

7) Я маю право бути незалежним від доброзичливості інших і від їхнього доброго ставлення до мене.

Пошук схвалення та залежність від нього часто придушують у людині її справжні бажання, потреби. Якщо вам постійно потрібне схвалення й ви дієте так, як зручно іншим, – ймовірно, ви утискаєте себе: не даєте виявлятися тому, що важливо для вас, поза залежністю від думки оточуючих.

8) Я маю право приймати нелогічні рішення

Буває, що аргументів, які вам надають, недостатньо, щоб погодитися з чиїмось рішенням, навіть якщо все звучить дуже логічно. Це стосується творчих процесів, ситуацій, де багато невизначеності чи великі ризики. Вам не вдається сформулювати логічний висновок, але інтуїція – а це результат накопичених знань та досвіду – може шепотіти: «Не варто цього робити». Ви маєте право довіряти їй.

9) Я маю право сказати: “Я тебе не розумію”

Переконання, яке заважає реалізовувати це право, звучить так: «Краще не ставити зайвих питань, а намагатись вгадати думки іншої людини. Скажу, що не розумію, – позбудуся відносин, підтримки». Це не так. Якщо вам важливо зрозуміти співрозмовника, але не виходить – запитайте. Якщо інша людина зацікавлена ​​у відносинах, вона пояснить свою думку.

10) Я маю право сказати: «Мене це не цікавить»

Не обов’язково відгукуватися на все, цікавитись усім – це навіть неможливо. У вас – своє коло інтересів, в інших – свої захоплення, і якщо вони у вас не збігаються – нічого страшного. Установка, яка заважає прийняти це право: «Якщо я не цікавитимуся тим, що люблять інші, люди вважатимуть мене байдужим чи черствим».

Якщо не можете самостійно розібратися, що заважає вам поводитися асертивно, варто звернутися до психолога.

Фахівці проєкту #HelpNowPL завжди готові вас вислухати й допомогти знайти вихід. Просити про допомогу це розумно, а не прояв слабкості! Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться у Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Наталя

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/