Асертивність – це цілий комплекс «м’яких навичок», які допомагають в особистому та робочому житті. У широкому значенні це вміння почуватися впевнено незалежно від думки оточуючих і при цьому бути в гармонії з ними.
У цій статті ми розглянемо наступні питання: “Що таке навички асертивності?”, “Як їх розвивати та навіщо це потрібно?”. У наступній статті ми дамо поради, стосовно того: “Як відставляти особисті кордони, не порушуючи інших кордонів?”
Загалом, асертивність, це здатність людини впевнено та з гідністю відстоювати свої права, не обмежуючи права оточуючих. Асертивна людина усвідомлює та вміє висловлювати свої почуття, бажання, може постояти за свої цінності, і при цьому комфортно почувається у спілкуванні з іншими. Дослідження психологів показали: рівень асертивності людини позитивно корелює з її психологічним здоров’ям та самооцінкою. Якщо людина психологічно здорова й в неї немає проблем із самооцінкою – вона, швидше за все, асертивна, і навпаки.
Асертивність залежить від особливостей особистості – фізичних, психологічних. Наприклад, в інтровертів та екстравертів вона може проявлятися по-різному, при цьому кожен буде в гармонії з собою та іншими, зможе доносити свої думки, впливати на ситуацію та поводитися проактивно. Можливість робити все це – одна із складових здорового та щасливого життя.
Асертивна людина вміє:
- Висловлювати свої бажання, позицію;
- Говорити “ні”;
- Говорити компліменти;
- Приймати похвалу;
- Вести переговори;
- Постояти за себе.
Усі ці навички чудово допомагають у ситуаціях, де потрібна ваша участь. Розвиваючи їх, ви розвиваєте свою асертивність – зрушуєтесь з пасивної позиції стосовно свого життя в активну, почуваєтеся впевненіше.
Є модель асертивної поведінки, яку розробив психолог Мануель Сміт. Вона складається з 10 переконань – описів прав, які приймає та реалізує асертивна людина. Ось як вони звучать:
1) Я маю право оцінювати власну поведінку, думки та емоції та відповідати за їх наслідки
Є переконання, що заважають прийняти це. «Раптом я здаюся безцеремонним?» “А хто я такий, щоб судити про себе?” «Нехай хтось розумніший і авторитетніший скаже, чи правильно я поводжуся». Асертивна людина розуміє: самостійно оцінювати свою поведінку – її невід’ємне право.
2) Я маю право не вибачатися і не пояснювати свою поведінку
Установка, яка заважає реалізовувати це право, звучить так: «Я маю виправдовуватися перед іншими людьми, завжди пояснювати свої дії та вибачатися». Але ні: ви маєте право не виправдовуватись за свої вчинки.
3) Я маю право самостійно поміркувати, чи відповідаю я взагалі і якщо так, то якою мірою за розв’зання проблем інших людей
Ще одна характеристика асертивної людини – вміння зрозуміти, коли варто розв’язувати проблеми інших людей, а коли – ні, та нести відповідальність за свої рішення. Переконання цього права може звучати так: «Я завжди повинен жертвувати своїм часом і гідністю, вміти пристосовуватися. Проблеми інших людей мають більший пріоритет, ніж мені здається».
4) Я маю право змінити свою думку
Припустімо, ви висловили одну точку зору, а потім у вас з’явилася нова інформація і змінили думку. У цьому немає нічого страшного. Понад те, зміни – ознака зростання. Вами можуть маніпулювати: у вас подвійні стандарти, значить, ви помилялися. Але помилятися – нормально. З цього права випливає таке:
5) Я маю право помилятися та відповідати за свої помилки
У нашій культурі це болісна тема: ми боїмося помилятися, а якщо зробили помилку, довго відчуваємо провину. Багато хто прагне того, щоб їх постійно контролювали (так помилку зробити важче), а якщо щось пішло не так – краще це приховати. Це складно визнати, але ми маємо право помилятися. Таке право, щоправда, існує в тісній зв’язці з відповідальністю, яку треба брати на себе, та зі здатністю обґрунтувати свої дії.
6) Я маю право сказати: “Я не знаю”
Це теж багатьом дається важко – особливо людям із синдромом відмінника чи перфекціоніста. Наприклад, людині на презентації ставлять запитання, а відповіді вона не знає. Перша думка: “Потрібно якось викручуватися, щось говорити, щоб не виглядати дурним”. Але можна сказати: “Я не знаю”. Або «зараз це питання відповісти не зможу: немає інформації». Або “а пошукаймо, хто знає”.
7) Я маю право бути незалежним від доброзичливості інших і від їхнього доброго ставлення до мене.
Пошук схвалення та залежність від нього часто придушують у людині її справжні бажання, потреби. Якщо вам постійно потрібне схвалення й ви дієте так, як зручно іншим, – ймовірно, ви утискаєте себе: не даєте виявлятися тому, що важливо для вас, поза залежністю від думки оточуючих.
8) Я маю право приймати нелогічні рішення
Буває, що аргументів, які вам надають, недостатньо, щоб погодитися з чиїмось рішенням, навіть якщо все звучить дуже логічно. Це стосується творчих процесів, ситуацій, де багато невизначеності чи великі ризики. Вам не вдається сформулювати логічний висновок, але інтуїція – а це результат накопичених знань та досвіду – може шепотіти: «Не варто цього робити». Ви маєте право довіряти їй.
9) Я маю право сказати: “Я тебе не розумію”
Переконання, яке заважає реалізовувати це право, звучить так: «Краще не ставити зайвих питань, а намагатись вгадати думки іншої людини. Скажу, що не розумію, – позбудуся відносин, підтримки». Це не так. Якщо вам важливо зрозуміти співрозмовника, але не виходить – запитайте. Якщо інша людина зацікавлена у відносинах, вона пояснить свою думку.
10) Я маю право сказати: «Мене це не цікавить»
Не обов’язково відгукуватися на все, цікавитись усім – це навіть неможливо. У вас – своє коло інтересів, в інших – свої захоплення, і якщо вони у вас не збігаються – нічого страшного. Установка, яка заважає прийняти це право: «Якщо я не цікавитимуся тим, що люблять інші, люди вважатимуть мене байдужим чи черствим».
Якщо не можете самостійно розібратися, що заважає вам поводитися асертивно, варто звернутися до психолога.
Фахівці проєкту #HelpNowPL завжди готові вас вислухати й допомогти знайти вихід. Просити про допомогу це розумно, а не прояв слабкості! Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться у Польщі.
Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:
телефонуйте за номерами наших інфоліній:
+48 539 652 831 Анна-Надія
+48 786 640 460 Аліна
+48 721 752 114 Віта
+48 571 850 855 Наталя
Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi
Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true
Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!
Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/
