Про таких людей можна сказати одним словом – Герой. Ігор – військовий, та не за основною професією, а за покликом серця. Справжній патріот, у перший день війни – 24 лютого 2022 року, він вже ранком був у військкоматі. Каже, що мамі розказав про своє рішення, коли отримав призначення й був на посту. В руках чоловік тримав зброю до червня, та отримав контузію й був направлений до Естонії на лікування. У воїна виявили внутрішню гематому й сказали готуватись до трепанації черепа. Одночасно Ігор розпочав пошуки контактів, де може отримувати АРТ – вдома, у Миколаєві, він перебував на обліку вже понад 3 років. Й хоча мав з собою терапії ще на 3 місяці та боявся переривання.

«Я знайшов контакти Eesti HIV-positiivste võrgustik (EHPV) в інтернеті. Зателефонувавши, був приємно вражений – в той самий день до мене приїхали у лікарню. Пізніше записали до лікаря, який зробив повне обстеження, направив на аналізи й одразу виписав АРТ на три місяці. Жодних проблем й це приємно вражає.»

На питання щодо подальшої операції відчувається, що військовий не звик жалітись. Лише каже, що біль часом настільки сильний, що не дає часом вільно дихати, та одразу додає – як тільки все мине, вернеться до братів, на фронт. «Я про це й командиру вже сказав. Хай чекають – перемогу будемо святкувати всі разом!»