Сексуальна безпека дитини: з чого почати й про що говорити?

Останнім часом шириться історія  про сексуальні злочини. Суспільство обурене не тільки самим фактом скоєного злочину, а й тим, що це може статися з будь-якою дівчиною або юнаком. Тому ми розпочинаємо серію статей, які, на наш погляд, допоможуть вам знати більше про це та почуватися впевненіше. 

То ж сьогодні ми з командою #HelpNowPL розкажемо як розмовляти з дитиною про сексуальну безпеку. Варто зазначити, що одна лише розмова, проведена вчасно, може врятувати дитину від сексуального насильства.Питання статевого виховання та сексуальної безпеки рідко порушується на уроках у школі, а батьки часто уникають цієї делікатної теми. Хоча з даними досліджень, які провів Офіс Президента спільно з Міжнародним союзом електрозв’язку, аналогічна статистика спостерігається і в Європі, де дослідженням займався проєкт Ради Європи «Один із п’яти».

Здебільшого насильником є знайома людина чи родич. Через це зменшується ймовірність розкриття злочину, оскільки діти бояться повідомляти про випадки насильства або ж соромляться говорити про це. Причиною є те, що батьки рідко говорять про сексуальне виховання та сексуальну безпеку зокрема.

Починаючи з двох років, дитині  варто розповідати про її власні кордони. Таку методику виховання радить у своєму блозі «Сексінфорія» Юлія Ярмоленко – секс-педагогиня й авторка програм із сексуальної грамотності для дорослих і підлітків. Для пояснення доцільно буде використати термін «Правило спідньої білизни», який розробив проєкт «Один із п’яти». У цьому «Правилі.» йдеться про те, що сторонні люди не мають торкатися тіла іншої людини там, де його прикриває білизна.

Саме це «Правило» зашифроване в абревіатурі  PANTS (труси): 

 P  – «Private are private» (Приватне – це приватне). Інтимні частини тіла –  особиста власність людини.

 A  – «Always remember your body belongs to you» (Завжди пам’ятай, що твоє тіло належить тільки тобі).  Необхідно пояснювати дитині, що неприпустимо, якщо стороння людина розглядає її статеві органи. Навіть лікар повинен це робити у присутності батьків.

 N  – «No means no» («Ні» значить «ні»). Потрібно вчити дитину говорити «ні», якщо вона не хоче отримувати від когось поцілунку, обіймів чи будь-якого іншого фізичного контакту.

 T  – «Talk about secrets that upset you» (Говорити відкрито про секрети, які тебе засмучують). Дорослі повинні створювати дружню, довірливу атмосферу, щоб діти хотіли ділитися з ними таємницями.

 S  – «Speak up, someone can help» (Розкажи все як є – хтось допоможе тобі).

Кордони особистого життя дитини мають поважати й батьки. Для них Юлія Ярмоленко має окремі правила:

Не порушувати право на приватну власність дитини й стукати до її кімнати.

Не проявляти насильства в сім’‎ї, щоб дитина не вважала це нормальним явищем.

Трохи старшу дитину (3-5 років) психологи рекомендують вчити коректним назвам статевих органів у чоловіків і жінок — «пеніс» і «вульва» відповідно.

У 6-7 років дитина йде до школи, тому саме у цей період потрібно розказати про ексгібіціоністів (людей, які демонструють свої статеві органи) та пояснити, як себе з ними поводити. Насамперед необхідно ігнорувати таку людину та скоріше прямувати до людного місця. При цьому можна кричати, просити про допомогу. 

Дітям у 7-9 років корисно буде розповісти про фроттерістів (людей, які відчувають задоволення, коли труться геніталіями об інших). Найчастіше це трапляється в людних місцях, зокрема громадському транспорті. У подібній ситуації дитині потрібно якнайшвидше відійти від такої людини, вийти на найближчій зупинці, поїхати іншим транспортом або привернути увагу людей, голосно крикнувши щось на кшталт «Не торкайтеся мене!».

У 9-11 років можна починати говорити про зґвалтування, про згоду та незгоду.

У підлітковому віці (12-18 років) з дитиною важливо обговорити питання, які стосуватимуться і сексуальної безпеки, і сексуального життя загалом. Це радить робити Дебрі Гаффнер — фахівець із сексуальної освіти в США.

Ключові теми для розмов:

• побачення: як і де вони можуть (і не можуть) відбуватися;
• утримання від статевих контактів: пояснити, що стриманість – це не шкідливо і не небезпечно для здоров’я);
• контрацепція, презервативи: для чого вони потрібні, як ними користуватися;
• межі сексуальних стосунків: про згоду та незгоду на секс, чому статевий контакт можна зупинити будь-коли, що секс означає в стосунках;
• ВІЛ/СНІД: як передається, як захистити себе, навіщо проходити тестування кожного року і де краще це робити;
• сексуальні домагання: як діяти в таких ситуаціях;
• підозра на вагітність: що робити в таких випадках і до кого краще звернутися.

 Для сексуальної освіти дитині також корисно давати цікаві та пізнавальні видання:

 2-10 років: 

• «Моє дивовижне тіло», Рут Мартін, Аллан Сандерс (2-3 роки);
• «Хто ховався в маминому животі», видавництво «Веско» (3-5 років);
• «Малечі про інтимні речі», Юлія Ярмоленко (4-9 років);
• «Не в капусті й не лелека», Анна Герцог, Жоэль Турлоніас (2-8 років);
• «Майя та її мами», Лариса Денисенко, Марія Фоя (4-10 років);
• «Відверта розмова про «це»» (5-10 років);
• «Звідки я взявся? Правдиві відповіді на «незручні» запитання», Хосе Р. Діас Морфа, Катерина Марассі Кандія, Пілар Мігальон Лопесоса, Мерседес Палоп Ботелья (5-10 років);
• «Велика книга почуттів», Ґжеґож Касдепке (4-10 років);
• «Мія дорослішає» і «Бруно дорослішає», Моніка Пейткс (8-10 років);
• «Як я дорослішаю», Аніта Найк, Філ Вілкінсон (7-12 років);
• «Книжка, яка нарешті пояснить тобі геть усе про дівчаток і хлопчиків», Франсуаза Буше (9-13 років);
•  10-18 років: 
• «Бути мною», Анна Хьоглунд (10-14 років);
• «Підліткам про важливе. Просто й доступно», Юлія Ярмоленко, Марина Діденко (10-18 років);
• «#Я не боюсь сказати», Настя Мельниченко (10+);
• «SEX. Наука в коміксах», Ларрі Гонік (16+);
• «Приховане диво. Вся правда про анатомію жінки» (14-18 років).

Памʼятайте, що просити про допомогу якщо ви потрапили в складну чи не знайому ситуацію, це найкраща можливість вийти з цього. Фахівці проєкту #HelpNowPL завжди готові вас вислухати й допомогти знайти вихід. Просити про допомогу це розумно, а не прояв слабкості! Ви можете звернутися за допомогою та додатковими питаннями до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться у Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Наталя

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true 

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/