«Мені про ваш сервіс розповіла моя подруга — вона живе з ВІЛ і порадила звернутися», — розповідає Євгенія (ім’я змінено).

Євгенія — внутрішньо переміщена особа. Вона родом зі Сходу України, народилася і довгий час жила на території, яка зараз перебуває під тимчасовою окупацією. За кордон вона не виїжджала і навіть не розглядала такої можливості. «У мене поки немає сім’ї, тому я відповідаю лише за себе. Я вирішила залишатися в Україні», — каже вона.

Євгенія має вищу освіту і багато років працювала у сфері торгівлі. Про свій ВІЛ-статус вона дізналася понад 15 років тому. Майже одразу стала на облік і почала отримувати антиретровірусну терапію. «Я розуміла, що лікування — це частина мого життя, і його не можна переривати», — говорить вона.

Коли ситуація вдома стала зовсім небезпечною, Євгенія все ж вирішила переїхати. Так вона опинилася у Дніпрі. «Тут теж не тихо, але все одно не порівняти з тим, що було вдома», — ділиться вона.

У новому місті потрібно було швидко знайти можливість продовжити лікування. Саме тоді Євгенія згадала пораду подруги і звернулася до сервісу HelpNow. «Мені дуже швидко відповіли, пояснили, куди звернутися, які документи потрібно мати з собою. Для мене це було важливо, нове місто, багато невідомого».

У результаті все пройшло спокійно і без зайвих труднощів. «Я змогла стати на облік і продовжити терапію. Все було організовано легко, без зайвих нервів».

Євгенія каже, що в такі моменти особливо цінує підтримку і просту людську увагу. «Дякую за вашу роботу. Дуже важливо знати, що є люди і сервіси, які можуть підказати і допомогти, коли починаєш життя заново».

***

Публікацію підготовлено Fundacją HelpNow HUB в рамках проєкту «From heart to heart» у партнерстві з Step by Step Fundacja та у партнерстві з Фондом Res Humanae, за фінансової підтримки Elton John AIDS Foundation.