Почуття самотності – це особливий емоційний стан, у якому людина переживає свою непотрібність і не відчуває сама себе. Нам самотньо, якщо не була закрита потреба в близьких відносинах, спілкуванні, емпатії та підтримці. Це наша базова потреба. Якщо вона не задоволена, ми відчуваємо себе покинутими та відторгнутими. Сьогодні #HelpNowPl  хоче разом з вами розглянути відчуття самотності після переїзду, та як з ним дати собі раду.

Чому самотність загострюється під час переїзду або вимушеній міграції?

Еміграція сприймається як маленька смерть: старі зв’язки втрачено, а нові ще не сформовано. На тлі цих об’єктивних обставин, з’являється відчуття, що ви ніби між двома світами: і там уже не свій, і тут чужий, та ніде немає місця.У рідній країні залишаються близькі, батьки та друзі, облаштований побут, робота та звичне життя. До цього всього ще додається почуття провини або сумніви: “А чи правильно я зробив, що поїхав? Може, краще залишитись? Чи не зрадив я?” На новому місці відчуваєш, ніби відрізано зв’язок з минулим життя. Нема місця, куди можна було б прийти, коли погано, нема тих, хто тебе прийме.

Навіть якщо ви швидко знаходите друзів, то все одно в якийсь момент почуватиметеся самотнім і покинутим. Аби встановити з кимось довірливі стосунки, потрібен час, а для міцної дружби треба ще пройти довгий шлях. В еміграції починати з чистого аркуша цей шлях набагато складніше через мовний бар’єр, різницю в цінностях та інші фактори. Важливо зрозуміти, що самотність – це відчуття, а не об’єктивна реальність. Ви можете почуватися покинутими, але насправді близькі не відмовилися від вас. Це через переїзд з’явилися такі почуття. Ви не приречені завжди так почуватися. У разі переїзду такі переживання – неминучий етап, але згодом криза пройде, а у вас буде новий досвід спілкування з людьми та з собою.

Які міграційні втрати переживає особистість?

• Сім’я та друзі. Звичайно, в епоху інтернету зберігати зв’язки “на відстані” набагато простіше, ніж раніше. Але дружніх посиденьок, сімейних вечерь або просто можливості побачитися, якщо стало сумно, не вистачатиме.
• Мова. Спілкування – основний елемент ментального здоров’я. Мовний бар’єр посилюватиме соціальну депривацію. Мине час, перш ніж вдасться зрозуміти жарти в транспорті або твіти місцевою мовою, і розповідати нею про себе.
• Культура. Традиції та цінності приймаючої сторони можуть бути зовсім іншими, ніж ті, в яких ви виросли та сформувалися. Щоб відмовитися від старих оцінювальних категорій та пристосуватися до нових, іноді потрібно багато роботи над собою.
• Зв’язок з етнічною групою. Не завжди буває просто прийняти той факт, що ти більше не в більшості. Іноді це змушує переселенців впадати в крайнощі: зовсім перервати спілкування зі співвітчизниками, або, навпаки, оточувати себе лише ними.
• Навколишнє середовище. У цю групу втрат включають все, що складає звичний пейзаж у сім’ї, включаючи кольори, запахи, світловий день. Таких заходів сонця, як удома, швидше за все, справді вже ніде не буде – тут і сонце сідає під іншим кутом, і взагалі небо інше.
• Соціальний статус. Еміграція нерідко тягне за собою “соціальну смерть” – усі звичні соціальні ролі, робота та досягнення обнулено, і доводиться будувати все спочатку.
• Почуття безпеки. Наше базове почуття безпеки у разі переїзду безперервно страждає, тому що еміграція – вихід з усіх можливих зон комфорту. Ми відчуваємо себе втраченими та незахищеними, тому що навколо більше немає нічого знайомого, звичного, і спочатку все чуже.

Дайте собі час посумувати за втратами й «переварити» новий досвід. 

Поради у разі почуття самотності:

1. Прийміть свої почуття.

Не ігноруйте їх – вони кажуть, що добре, а що погано у вашому житті та чого ви хочете. Зазнавати смутку, відчувати втрату, нестачу близькості та спілкування після переїзду цілком природно. Є навіть термін «невроз емігранта». Згідно з дослідженнями психологів через негативні переживання під час адаптації до життя в еміграції проходить абсолютна більшість тих, хто переїжджає, — від 72 до 88%. 

2. Підтримуйте старі зв’язки.

Насамперед намагайтеся у цей період підтримувати стосунки з друзями та близькими, які залишилися на батьківщині. Вам потрібна їхня підтримка. Для збереження близьких відносин важливо приділяти час спілкуванню. Це означає знайти можливість поговорити з людиною, дізнатися як у неї справи, підтримати її у скрутну хвилину або пожартувати з нею, розповісти, що у вас на душі. Створіть спільний чат в одному з месенджерів, щоб ділитися з близькими людьми емоціями та враженнями, підтримувати одне одного. Намагайтеся розповідати про все, що здається вам важливим, не приховувати, якщо вам раптом стало нудно чи страшно, навіть якщо важко підібрати слова. Не варто обмежуватися текстовими повідомленнями, оскільки іноді їхній зміст можна неправильно зрозуміти. Зідзвонюйтесь, спілкуйтеся по відеозв’язку. Можна встановити спільні традиції: певні дні, години, коли ви маєте списатися чи зателефонувати, ритуал привітань із днем ​​народження. Це не завжди чіткий графік, якого слід дотримуватися — радше негласна домовленість регулярно приділяти одне одному час, коли ви цього хочете.

3. Заводьте нові знайомства.

Встановлення нових зв’язків, соціальне «вкорінення» в країні, що приймає, — захист від самотності. Це допомагає знайти своє місце. Друзі – це люди, з якими нас пов’язують спільні цінності та інтереси. Якщо ви переїхали, то нових друзів найпростіше знайти в першу чергу в тих місцях, які вам цікаві. Спілкуйтеся з колегами на роботі, підберіть заняття з йоги недалеко від дому, погугліть, де відбуваються вечірки чи зустрічі за інтересами, залучайтесь у волонтерську діяльність.  Шукайте нових друзів у соцмережах. Можливо, будуть корисні спільноти чи чати експатів — там, напевно, є люди, які теж хочуть спілкування та знайомств. 

4. Робіть перші кроки

Звикайте потихеньку до нового місця проживання. Спочатку можна просто ходити містом, вивчати його. Дізнайтеся про культуру та менталітет жителів приймаючої країни. У цій культурі багато цікавого та цінного. Можливо, через деякий час вона вже не здаватиметься чужою, оскільки підуть забобони й стереотипи, а світогляд розшириться. Важливо досліджувати не лише «туристичні» та взагалі очевидні місця. Корисно зайти в той гарний двір, що видніється через арку, знайти недалеко від будинку першу пекарню, де продають смачні булочки, розвідати всі можливі маршрути для прогулянок. Таке вивчення території дозволяє намалювати внутрішню карту. Місце, в якому ви опинилися, буде більш знайомим і доброзичливим, а отже, безпечним. Вкладаючись у базовий рівень безпеки, ви допомагаєте собі пережити перший час адаптації в іншій країні. А спілкування з новими людьми, яких ви зустрінете, допоможе почуватися менш чужим. Це зв’язки, які допомагають інтегруватися та можуть виявитися корисними з несподіваного боку. Хто знає, раптом старенька, якій ви допоможете перейти через дорогу, розповість, що здає квартиру вашої мрії? Чи бариста у кав’ярні допоможе знайти роботу й потім виявиться вашим новим найкращим другом? Якщо не заговорите з ними, ніколи не дізнаєтесь, де вам пощастить.

5. Звертайтесь за допомогою

Між почуттям самотності та розвитком депресії встановлено двосторонній зв’язок, тобто вони можуть «підживлювати» один одного. Для переселенців ризик розвитку депресії або тривожних розладів значно вищий, ніж для тих, хто не проходить через такий досвід. Особливо це актуально для тих, хто переїхав нещодавно та ще не встиг знайти роботу й завести нових друзів. Уважно стежте за своїм станом і не затягуйте зі зверненням за допомогою до фахівця, якщо здається, що «ось це все» ніколи не скінчиться, майбутнє здається безнадійним, і ви відчуваєте, що назавжди залишитеся на самоті далеко від усього, що ви знали та любили. Психолог не лише вислухає, а й допоможе пройти через усі стадії горювання та адаптації до еміграції. Ви завжди можете звернутися за підтримкою чи допомогою до нашого Польського Хабу – HelpNowPl, який зараз працює спеціально для громадян України з ключових спільнот, що були вимушені покинути свої домівки у зв’язку з війною та на даний час знаходяться у Польщі.

Якщо ви потребуєте інформації, щодо необхідного лікування, тестування, медичної допомоги, юридичних та соціальних питань або вам необхідні послуги перекладу або соціальний супровід до установ, психологічна допомога:

телефонуйте за номерами наших інфоліній:

+48 539 652 831  Анна-Надія

+48 786 640 460  Аліна

+48 721 752 114  Віта

+48 571 850 855 Наталя

Пишіть нам в Telegram https://t.me/+BSIMGdN3WT41MTVi 

Онлайн консультація лікаря https://help24.org.ua/uk/doctors/126?hasavailableconsultation=true

Ми готові надати вам інформаційну та психологічну підтримку!

Ви можете знайти додаткову та більш детальну інформацію на нашому сайті https://helpnow.aph.org.ua/