Коли в середині лютого 2022 року Наталя виїжджала з рідного Києва на відпочинок, то ніколи б не подумала, що той тиждень триватиме… вже майже рік. Жінка перебувала у Грузії й 23 числа, вночі, мала повертатись додому, та почалась війна. АРТ було на руках на неповний місяць, тож з чим була, з тим й лишилась там. Каже, що з українським паспортом проблем у видачі терапії й здачі аналізів не було, проте так було до листопада. Наразі в країні змінились умови для українських біженців й тепер місячний курс коштує вже 50 ларі (18 доларів). 

З Грузії Наталя переїхала до Туреччини, але не затрималась там надовго – умови для людей, які живуть з ВІЛ й не є громадянами несприятливі: щоб стати на облік для безкоштовної терапії, потрібно мати ікамет (вид на проживання) й лише через 12 місяців після цього можна подати запит на отримання ліків. Мало хто забажає йти таким шляхом. Так, є фонди, що допомагають з підтримкою вразливих груп населення, та й з ними все непросто: отримання довідки місцевого лікаря, їздити в одну з п’яти точок на всю країну, де видають АРТ безкоштовно… Або ж відвідувати приватні клініки за кошти. Наталя вирішила переїджати й обрала Норвегію.
«Я звернулась до вашого сервісу, ще коли була у Туреччині. Загуглила, знайшла контакти, написала. Мені передали всю інформацію, що цікавила. HelpNow – це справді швидкий сервіс, ніяких проблем».

В гуртожитку для біженців Наталя підійшла до адміністрації, показала довідки, що мала й обгортку препарату. «Мене перепитали, на скільки днів ще маю АРТ, я уточнила, що тиждень, не більше. Й перед новорічними святами мені принесли 3-місячний запас ліків. А на 18 січня призначили візит до інфекціоніста. До речі, він приймає за 500 км від місця мого перебування, тож мені купили білети на літак туди й назад. Аналізи, відвідування й терапія – все теж безкоштовно. Поточна медицина платня, але якщо у людини ВІЛ, туберкульоз чи гепатит, витрати на себе бере держава. Ще раз дякую за допомогу вашому сервісу у інформуванні й такій необхідній підтримці, особливо зараз.»