Вероніка (ім’я змінено), із невеликого південного українського міста, зараз починає все «з нуля» у Німеччині. Визнає, що це дається нелегко – треба вивчати мову, пристосовуватися до менталітету, правил життя іншої країни. Адже до цього року у планах у неї не було залишати Україну.

Вдома вона отримувала АРТ вже сім років, і хоча з собою під час переїзду були ліки на місяць, він пройшов дуже швидко. За цей час Вероніка ще не встигла вивчити німецьку, щоб самій знайти інформацію, де отримати допомогу, а людям, які прийняли її до себе, розкривати свій ВІЛ статус побоялася.

«Я була в розпачі та зателефонувала медсестрі зі свого СНІД-центру вдома. Розповіла, що ліки закінчуються, а де стати на облік не знаю. Вона надіслала інформацію про сервіс HelpNow. Дякую за вашу оперативність! Після того, як я написала, все пішло дуже швидко: мені дали потрібні контакти, допомогли з перекладом, поставили на прийом у медичному центрі».

У призначений день Вероніка приїхала до міста, що виявилося найближчим до її місця проживання. Чекати не довелося – щойно у реєстратурі заповнили картку, до неї вийшов лікар.

«Він був дуже уважний: все детально розпитував, провів огляд. Так як я знала, яку терапію приймаю і принесла із собою упаковки, він одразу виписав рецепт. Мене провели до аптеки, де я отримала ліки на три місяці одразу! Без вашої допомоги та підтримки я б не змогла цього зробити. Дякую за таку увагу та турботу!»